Так багато огірків ми ще не їли…
Пиріжки так пиріжки
Тепер друзі
Так багато огірків ми ще не їли…

6 година ранку

Надя прокидається від якогось дивного гуркоту, що пролунав на кухні. Вона вирішила піти подивитися, що там відбувається... Жінка побачила перед собою Аліну з банкою огірків у руках.

- Алін, ти що тут робиш?

- Ти що не бачиш? Огірки їм...

- 6 ранку, Аліно, що з тобою?

- Ну мені не спалося і я захотіла чогось поїсти, а тут твої огірки стоять...

- Ну зрозуміло тоді з тобою все, слухай Алін, а чого це тебе на солоненьке потягнуло, ти випадково не вагітна?

- Надя, не кажи дурниць, я просто захотіла огірків і все. Якщо не хочеш приєднатися, тоді йди спи, а якщо хочеш, то ласкаво просимо, ахахах

7 година ранку

У кухню спустилася Наташа. І запитує в Аліни й Наді:

- А у вас є що-небудь смачненьке, а то мені якось захотілося...

- Ну в нас огірки є, - вимовила Аліна

- Аа, огірки, ну давайте свої огірки, я тоді з вами посиджу, - Наталя зраділа і сіла з ними...

Через півгодини

У кухню заходить Саша і спостерігає таку картину: сидить Аліна, Надя і Наташа їдять огірки і сміються...

- Вас на весь будинок чути, як ви тут смієтеся... Ви що тут робите взагалі?

- Ми снідаємо, ха-ха, - відповіла Аліна.

- Ха-ха-ха, ну я тоді краще ще піду посплю, а то рано ще...

- Який спати? Я сніданок приготувала, я не буду тобі його гріти, якщо він охолоне будеш сам його собі гріти, - сказала Надя...

- Ну гаразд, ти мене переконала... - Олександр поїв і пішов збиратися на роботу...

Через годину

Сергій зайшов у кухню...

- У мене є дві новини, одна хороша, інша погана. З якої почати?

- Давай із хорошої, - сказала Аліна.

- Ні, я краще почну з поганої

- Ну кажи, давай уже...

- Мені потрібно виїхати в столицю по роботі, це погана новина, а хороша - я їду ненадовго, всього-то на тиждень...

- Не надовго?! Та це ж ціла вічність..., - вимовила господиня

Сергій поїхав... Аліна, Наталя і Надя піднялися на гору в кімнату Єгора і сиділи там...

Через півгодини

Жінки почули якийсь гуркіт унизу й Аліна з Наташею вирішили піти подивитися, що там таке, а Надя залишилася з Єгором у кімнаті...

- Толя? Що ти тут робиш?, - запитала Хмелевська.

- Привіт, та я тут проходив повз і вирішив зайти... Зайшов і спіткнувся...

- Як ти міг спіткнутися на рівному місці, а?

- Взагалі-то я спіткнувся об твої пороги...

- Які пороги? Спеціально для того, щоб такі на кшталт тебе не спотикалися, у моєму домі немає порогів...

- Ну кароче... Слухай, Аліно, я так зголоднів, може у вас є що поїсти?

- Так, звісно, сідай за стіл, а я тобі зараз принесу що-небудь...

Толік сів за стіл і чекає...

Через 5 хвилин

- Ось, це все що є..., - Аліна принесла Плахотнюку цілу тарілку солоних огірочків

- Ем, а це що?

- А ти що сліпий, не бачиш?

- Ну я бачу, що це огірки, але...

- Так, ти хотів їсти, значить їж, якщо не хочеш, не треба, ми самі з'їмо із задоволенням...

- Ну я то поїм, але чому у вас у домі є тільки одні огірки, ви що цілий день тільки ними харчуєтеся?

- А я не знаю, я вранці захотіла їсти, пішла на кухню і побачила там банку огірочків і почала їх їсти... А чому в будинку крім них нічого немає не знаю. У нас Надя відповідає за це все, вона, напевно, повинна знати...,- сказала Хмелевська

- Так, нам просто було ліньки йти в магазин за продуктами, ми вирішили відпочити і думали, що щось іще є, але виявилося, що є тільки огірки..., - втрутилася Наталя...

- Зрозуміло, ну що, я поїв, може мені сходити в магазин, купити вам продуктів?

- О, так, можеш, - сказала Аліна.

- Я з вами піду, - сказала Наташа.

Наталя й Анатолій пішли в магазин...

Через годину

Аліна, Надя і Єгор голодні сидять за столом... Раптом приходять Толік і Наташа...

- Ну що ви смачненького принесли?, - запитав Єгор.

- Нуу, загалом там така ситуація сталася, - сказала Наташа...

- Яка? Що? Не тягни, кажи давай, - сказала Хмелевська

- У магазині нічого не було, крім огірків, і ми вирішили їх купити, бо їсти то більше нічого...

- О, Боже, ну гаразд, давайте сюди свої огірки..., - вимовила господиня

- Ха-ха, - посміявся Толя

- Так, стільки огірків ми ще не їли...


© Дар'я ,
книга «Колись «тонкая матєрія 2»».
Пиріжки так пиріжки
Коментарі