Саша з Єгором поїхали до столиці на кілька днів...
10 година ранку
Аліна разом із Наташею сиділи на дивані біля каміна і розмовляли про щось... Наді було дуже нудно і вона думала чим їй зайнятися... У підсумку вона вирішила, що хоче послухати музику і потанцювати під неї, у неї була колонка, але була така проблема, жінка не могла знайти свій телефон із музикою... Вона бігала по будинку в пошуках телефону, знайти його їй не вдавалося... Аліна з Наташею з подивом подивилися на Надю і вирішили запитати, що це вона таке робить...
- Надь, ти чого?, - поцікавилася господиня
- Що?
- Ти щось шукаєш?
- Так, я шукаю свій телефон, я десь його робила, але не пам'ятаю куди...
- Ееем, - зі здивуванням сказала Аліна і почала сміятися
- Що, ти знаєш де він?
- Так, знаю
- І де ж він?
- У тебе в руці...
- Точно, як я могла не помітити, ха-ха, ну гаразд, я пішла...
- Ага...
Надя взяла колонку, все під'єднала і ввімкнула музику... Почала танцювати... Аліна і Наташа дивилися на Надію, як на ненормальну і сміялися... Раптом почулося:
- Танцюй, тітко, атятя, - прийшов Толик підтанцьовуючи, почувши Надіну музику...
- О, здрастуй, ти що знаєш цю пісню?, - запитала Надя.
- Ну а як же, я обожнюю цю пісню, завжди танцюю під неї...
- Ха-ха, ну тоді приєднуйся до мене, будемо танцювати разом...
- Толечко, ти чого прийшов?, - ласкаво крикнула Аліна
- А мені вдома було нудно і я вирішив прийти до вас, у вас завжди тут весело, ха-ха
- Ясно, ну сиди там із Надею...
- Ні, не хочу
- Чому?
- Тому що я не хочу сидіти, я хочу танцювати, ха-ха
- Ну тоді танцюйте, ха-ха-ха, - Аліні й Наташі стало дуже смішно
Надя і Толя продовжили танцювати, так само співали і про щось розмовляли...
Через 3 години
Надя втомилася танцювати і вирішила відпочити, вона пішла до Аліни і Наташі і було вже майже сіла на диван, але Толік щось їй сказав і жінка трошки помилилася і замість того, щоб сісти на диван, впала...
- Надь, усе нормально?, - запитала Наташа
- Так, усе чудово, усе гаразд, я в нормі, ха-ха
- Добре ти відпочила на дивані, ха-ха-ха, - вимовив Плахотнюк
- Ха-ха-ха, так, - Надя з Толею почали так сміятися, що не могли зупинитися...
- Толю, годі смішити Надю, ти що не бачиш, що вона через твої жарти вже просто так на підлогу падає, хаха, - влізла засльозилася від сміху Аліна...
Толік нічого не міг сказати, та й ніхто більше не міг говорити, тому що всі сміялися без зупинки
Через 20 хвилин
- Фух, слава Богу, - вимовила Аліна.
- Що?, - запитав Толік
- Що ти мені тут щокаєш? Кажу, Слава Богу, що ми змогли зупинитися, а то мені здавалося, що я помру від сміху...
- Ха-ха, ой не вигадуй, від сміху не помирають, від нього молодшають і худнуть, узагалі сміх - це штука хороша, вона зближує людей..., - Плахотнюк зробив вигляд, що виголосив розумну промову
- Ха-ха, так, ще й як зближує, ви з Надею тепер друзі...
- Ха-ха, ще які