ᴛᴏʀɪ ᴛᴀʏʟᴏʀ
2022-09-28 19:34:45
|| піду поплачу у когось на колінах. ||
Думки вголос, Питання, Особисте
Це сталося сьогодні ввечері. Було майже з восьмої вечора. Ми з подругою ходили до кафе, де й повечеряли. Після цього мені стало погано (дійсно я про це ій, подрузі, не сказала. Навіщо? Я терпіла, можу собі дозволити.) і так тривало доти, доки ми з нею не розійшлися по домівках. Було вже за десяту годину вечора.
Живемо ми з нею одна від одної недалеко, хвилин п'ять пішки. І весь цей час я була немов у тумані: голова страшенно кружляла, в очах час від часу двоїлося. Ще було страшенно холодно, хоча у нас справжнє бабине літо. Почувала себе так... мм, ніби перед смертю. Дуже й дуже погано в загальному.
Якось, але я дійшла до свого під'їзду. Поки піднімалася сходами на третій поверх — молилася, щоб не втратити свідомість прямо зараз і не покотитися вниз. Мало хто знає, але якось це зі мною траплялося.
І... Хвала небесам, десь через хвилину-другу я стояла вже в коридорі і знімала з себе курточку. Мама, яка сьогодні пережила операцію, лежала на ліжку і, оскільки їй не можна було вставати, я взяла на себе вечерю. Не зважаючи на свій стан, прийнялася куховарити на кухні . Через якийсь час стало краще завдяки випитим пігулкам.
А зараз знову почалося: голова просто розколюється, кисню ніби нема, дихати важко. Таке в мене вперше, коли і голова і грудна клітка болять одночасно. Параноя шепоче, що це смерть ахах
А так ні, мене просто покладуть до лікарні. Надіюсь, що мені вдасться якось цього уникнути.
Прямо зараз я сиджу на балконі, намагаючись розгледіти хоч якісь сузір'я... хах, брешу, я намагаюся привести подих у норму. Руки тремтять жахливо... у такі моменти я дуже рада, що є така річ, як Т9
____________________
а як минув ваш вечір?