Промені ранкового сонця намагаються прокрастись крізь густе волосся і полюбуватись на себе в моєму дзеркалі, навпроти якого я якраз і стою. Завдяки такому природньому "фотошопу" моя неохайна зачіска виглядає так, ніби я вже з самого ранку побувала в салоні-краси. Коли я вдивляюсь у відображення, в моїх очах з'являється солена вода, якої з кожною секундою стає все більше в зв'язку з чим пропадає чіткість світу і я ніби перестаю існувати в ньому і переношусь в світ художника, який терпіти не може реальності, а віддає перевагу простим мазкам фарби, які не мають чітких контурів. З'являються сльози які враз роблять мої щоки мокрими. Та я не збираюсь їх витирати, мені подобається відчувати холодні струмочки які ніби грають в те хто швидше відірветься від шкіри і попрямує додолу.

  Таке стається часто коли я дивлюсь на себе в дзеркало. Напевно ви знаєте історію про гидке качення і що так деколи стається і з простими дівчатами. Знайомтесь я одна з таких "щасливець". Чому в лапках? Просто всі думають що це так добре, стати красивішою ніж була, немов би хтось паличкою махнув і ось чудо- чудовисько стало принцесою. Якби ж це було і справді так...  Ніхто не задумується що насправді відчувають такі дівчата.

" В дзеркалі бачу , когось чужого,

Не впізнаю ту дівчинку, що там.

Вона неначе якась знайома,

А ніби й зовсім є чужа.

Вона боїться всього, 

І нового, і старого.

Хоче почати спочатку,

Та в одно-час боїться поставити крапку... ."

  Наді мною довго знущались в школі, та з віком я почала змінюватись. Зміни почались всередині, я стала більше думати про те як стати гарнішою, дізнавалась все більше про моду. Мною рухали егоїстичні прагнення, я хотіла довести одному ненормальному, що він зробив велику помилку. Та час пройшов я дійсно змінилась, та йому було плювати, та й мені якщо чесно його думка стала вже зовсім неважливою.

  Дівчина в дзеркалі виглядає так:

Середнього росту, з фігурою худшою за стандарти. Волосся по плечі з класичним омбре, карі очі(це напевно єдине що залишилось від старої мене),виразні риси обличчя. Одягнена в ніжно-фіолетове плаття, яке раніше ніколи б не вдягнула.

 В чому зміни? В усьому, мене зараз мало хто швидко впізнає...

 І та, я так і не назвала своє ім'я. Якщо вам це дійсно потрібно, то знайте- мене звати ... А навіщо це вам? Хіба це має якесь значення? щось мені підказує що ніякого, але щоб вам було легше то тут моє ім'я буде змінене на Молі. Чому? Не знаю. Перше що прийшло в голову.