Тікаючи від Сліпу
Не пощастило мені вжитись, На тій обманчевій зорі, Не пощастило мені в упадок, Багатим бути на коні. Та як не те, живий ще я, Щей сила волі не скінчилась, Щей здоровий глузд зостався при мені, Боротись буду, поки не погину. Зі всіх сторін оточили мене всюди, Здавалось от от помру, Та не тут то було, Боротись буду, поки не погину.
2019-12-08 21:46:38
2
0
Інші поети
Maria
@mariya_zholkevska
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Tsunadia
@Tsunadia
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4218
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9880