Anna Tykholiz
2022-02-02 14:48:13
Цікаве, Думки вголос
Синдром відмінника чи щасливе майбуття?
Ніхто не може змусити вас почуватися неповноцінними без вашої згоди.(Елеонора Русвельт)
Синдром відмінника - психічний розлад, який супроводжується надмірним "перфекціонізмом" та гострими реакціями на невеликі невдачі чи поразки. Мільйони людей із різних куточків світу страждають ним, не надаючи цьому особливого значення. Вони постійно потерпають від нав'язливих думок про те, що їх дії приносять мало результатів, і того, що життя минає дарма без постійної праці. Це уявлення створене ще задовго до того, як люди почали розширювати діапазони своїх пізнань, до того ж наше "толерантне" суспільство невпинно диктує що й кому слід робити, доводячи речі до абсурду. Синдром відмінника зароджується в людині ще з дитинства. Безліч школярів змушують прийняти те, що навчання - їх основна ціль, саме тому досить часто, з раннього віку, вони перестають розуміти, чи може дослідження чогось нового приносити задоволення. Унаслідок цього більшість дітей вступає до "вишів" не з власної волі, а з ініціативи батьків. Станом на 2017 рік в Україні відсоток людей, котрі здобували вищу освіту становив 79 відсотків. Згідно з науковими дослідженнями, для повноцінного функціонування всіх сфер життя суспільства необхідні 5-10 % високоосвічених людей. На мою думку, ця проблема є однією з ключових, адже рівень освіти в Україні не надто високий, а диплом про закінчення університету ніколи не гарантує отримання престижної роботи чи щасливого майбутнього.
Досить рідко у ЗМІ говорять про підліткову смертність, яка є найбільш поширеною у період екзаменів. Хтось не чекає дива і просто втікає від відповідальності таким чином, хтось залишає свій дім - задля того, аби не бути тим, ким його бачать батьки, а хтось здобуває по суті непотрібну освіту, і врешті-решт працює там, де воліє душа. Факт залишається фактом: від себе не втечеш, і, вважаючи, що провести кілька років у гарненькому вузі, який обрали твої батьки, - це вихід, ти втрачаєш себе. Кожен день - можливість подумати над майбутнім фахом, тому якщо сьогодні ти стоїш на порозі дорослого життя (навіть якщо попереду багато часу), дозволь собі обрати саме ту справу, яка зробить із тебе того, хто завжди зможе з гордістю сказати про свій рід діяльності. Неважливо ким ти станеш завтра, просто подаруй собі шанс на аналіз вподобань.
Цілком нормально, якщо через труднощі, з якими довелося зустрітися у школі, ти втратив бажання рушати в доросле життя прямо зараз.
Чим раніше прийде усвідомлення того, що синдром відмінника становить реальну загрозу, тим вищою є можливість самореалізації. Сотні студентів, закінчивши навчання і почавши справжнє доросле життя, уникають соціальних контактів заради блискучої кар'єри і хорошого статусу. Не обмежуй себе ні в чому. Ти маєш право на відпочинок!
Любов до себе - це магічно. Без неї важко стати свідомим і реально оцінювати сили. Жоден успіх не виключає ризик емоційного вигорання. Задля його уникнення потрібно виважено прийняти рішення стосовно подальшого професійного майбуття і, якщо є необхідність, пройти курс психотерапії.
Поважайте себе і свій вибір!