Пролог
Честь роду
Червона накидка
Затерті ймення
Випадкова невипадковість
Урок
Залишити слід
Чотири стихії
Нічні присяги
Червона шапочка
Спогади
Сонце
Як Весна патерицю приймала
Табір атакує
Табір атакує

Вовчиця шукала Севілью але не могла знайти, в той час солдат хотів розважитися але одяг не дозволяв йому цієї радості. Він наносив їй удар за ударом але коли вона поглянула на нього не хочеш називати імена своїх спільників,- закричав той, - добре примусимо. Він хотів зависнути над її тілом але в шатро увірвалася її вовчиця і перегризла йому горлянку.

Добре нам час йти — вони спокійно вийшли з того боку табору.

На тому боці вона побачила дівчину з кубком в руці, але та поглянула на вовчицю і сказала проходьте портал скоро зачиниться.

Ти одна з нас- тому тобі слід бути уважною- сказала жриця простягаючи їй чашу і дивлячись у чорні очі вовка.


© Марія Відьма Дергача ,
книга «Королева мечів».
Коментарі