Наставниця виходить зі склепу і тримає в руках кишки
Вони опинилися в червоній кімнаті де був м'який килим а в кімнаті стояли цілий стос книг які не розгортали вже досить давно. Відьма обережно придивилася і побачила товстий слой пилу на літерах які нагадували англійську поезію. На підлозі лежали рукописи і підручники від навчання поруч дівчина яка лежала не жива ні мертва. Наставниця поправила шаль і витягнула вперед руку з кинджалом до неї підійшов великий волохатий звір прикутий до стіни але в очах в нього був смуток.
Вампір простягнув руку їм обом і вона побачила скажені очі На сукні була кров і священник показав свій перстень
- Ви сьогодні харчувалися?- запитав Дракула і поглянув на сонце що починало сходити.
Куля що була наставлена на Дракула полетіла прямо в двері і застрягла в стіні. Він дивився на них і мав намір їх вбити та не зробив цього а тим самим він зраджував свій орден.
Мені пора йти моя люба цієї ночі ти не дозволила мені цього щастя- він поглянув на її сукню з такою відразою немов його від цього вивертало.
Відьма вчепилася в нього кігтями і прислухалася до його серцебиття
Якщо йому було боляче то він робив вигляд що це не так.
Але я хочу щоб ми це зробили - прошипіла вона у відповідь вампіру коли той покидав склеп
Наставниця почекала коли вампір покине склеп і підійшла до учениці вона зняла з неї одяг. Під яким вона ховала шрам. Старий і затертий він належав Дракула і той чекав коли вони продовжать двобій. Наставниця роздягнула її і очистила священною водою щоб змій не міг так просто до неї торкатися. Дівчина лягла на довгу лавку і її стали лупцювати ударами дерев'яного жезла. Юна відьма приховувала свої сльози але разом з ними мав вийти й біль.
Молода відьма починала засинати і вона бачила по той бік річки жінку. До горла починала підступати нудота. Весь сніданок загрожує вийти назовні дівчина розвернулася і відчула як хтось навалюється на неї згори. Вона ковтнула слюну намагаючись вдихнути і повернути голову
І видала такий стогін що він заповнив півкімнати
Тобі зле люба ?- прозвучав знайомий голос
Вона встала на четвереньки але тільки його рука на талії не дозволила їй впасти
Мені занадто добре- відповіла вона відчуваючи невимовний біль в тілі