Схема зо схеми
Кум, узяв: лом, молоток, сокиру, правда забув розум, для себе і для мене, а для чого ви дальше зрозумієте.
Залізли ми на той дах, ну і давай шіфер попри шіфер, шіфер попри шіфер, і тут я бачу їде на мопеді участковий...
Я глянув на кума, кум на мене і ми зрозуміли, що будемо кусати грати як мінімум 15 суток.
Ми все покидали і дали драпака, по кропиві, по 2 метровій траві, через ліс, через болото, ми всі в багні забігли на сіно вал, по копицях сіна скачем і тут
гоп, і ми з кумом межо тюків, біжить заді участковий, ледве присмерті від сміху, задихаєиться і сміється як та кобила.
- Пане, участковий простіть засранців, - сказав я
- Вибачте пане участковий, ми не знали що та хата ще комусь належить - сказав Кум.
Участковий сміючись наказав нам прибити той шіфер на місце, інакше спустить з нас шкуру, шіфер забили і якось вговорили участкового відпустити нас. Фух, слава Богу, а то б незнаю щоб нам наші жінки дома зробили.
Ми усі в сіні і багні, то треба йти на річку бо до хати тре, троха ще йти.
Ідемо до річки якоїсь не зрозумілою дорогою, вся в тернях, чагарниках, дерева зпиляні лежать, правда атмосферно то як, пташки цвірунчать, а вот і виходимо на якесь поле, вроді нічого такого але за ним, курва го мать, конопля. Ми з кумом зрозуміли, що наше дєло но починається...
Залізли ми на той дах, ну і давай шіфер попри шіфер, шіфер попри шіфер, і тут я бачу їде на мопеді участковий...
Я глянув на кума, кум на мене і ми зрозуміли, що будемо кусати грати як мінімум 15 суток.
Ми все покидали і дали драпака, по кропиві, по 2 метровій траві, через ліс, через болото, ми всі в багні забігли на сіно вал, по копицях сіна скачем і тут
гоп, і ми з кумом межо тюків, біжить заді участковий, ледве присмерті від сміху, задихаєиться і сміється як та кобила.
- Пане, участковий простіть засранців, - сказав я
- Вибачте пане участковий, ми не знали що та хата ще комусь належить - сказав Кум.
Участковий сміючись наказав нам прибити той шіфер на місце, інакше спустить з нас шкуру, шіфер забили і якось вговорили участкового відпустити нас. Фух, слава Богу, а то б незнаю щоб нам наші жінки дома зробили.
Ми усі в сіні і багні, то треба йти на річку бо до хати тре, троха ще йти.
Ідемо до річки якоїсь не зрозумілою дорогою, вся в тернях, чагарниках, дерева зпиляні лежать, правда атмосферно то як, пташки цвірунчать, а вот і виходимо на якесь поле, вроді нічого такого але за ним, курва го мать, конопля. Ми з кумом зрозуміли, що наше дєло но починається...
Коментарі