Yana Kuznetsova
2023-11-24 04:01:26
Особисте
Розповім вам казку про казку
Одного разу прийшла припорошена пилом, випещена пальцями братів Грімм стара казка до нової, молодої казочки – тої, що ще не накопичила шанувальників, зате обзавелася непомірним гонором та претензією на унікальність.
Та запитала стара казка нову:
– Про що то є твої історії?
«Жила-була маленька дівчинка з бабусею. Бабуся, хоч була старенька, а завзята. Й дуже полюбляла, аби їй казки розповідали. Маленька дівчинка обожнювала читати та вигадувати власні історії. То був ідеальний альянс.
Вечорами, коли вже гасло світло але ще не хотілося спати, дівчинка розказувала бабусі казки, котрі вигадувала на ходу. Бабуся їх доповнювала, виправляла помилки, коригувала неточності. Так народжувалися нові історії.
Бабуся з дівчинкою відпускали їх у вільне плавання: не записували, а просто забували. Аби наступного дня створити нову казку.»
– Такі я маю історії. Вони не добрі, не злі. Вони про людей, що люблять та ненавидять одне одного. Вони про далекі світи та паралельні всесвіти. Це історії для великих та маленьких. У моїх казках немає місця для жорстокості.
– Але ж в них немає й минулої романтики, – відповіла стара казка.
– Просто вони – інші.
Дві казки зрозуміли одна одну, тож, обійнявшись, пішли гуляти світом. Адже були мудрі й розуміли, що все має свою особливість. Їм не потрібно сваритися та доводити свою точку зору, тому що обидві праві по-своєму.
Кінець казки
©yakuza