Видалити публікацію?
Ярина Залужна
2021-05-17 12:37:02
Яку людину можна вважати щасливою?
Цікаве, Думки вголос
Щастя має багато критеріїв, багато обличь і форм. Хтось щасливий будучи самотнім, хтось щасливий маючи багато грошей, а комусь достатньо мати хороше житло і їжу кожен день. Для мене щастя, коли моя сім'я здорова і щаслива, коли всі ми живемо в мирі та злагоді. Справді, коли у людини неполадки з сім'єю, вона намагається втекти від них, залагодити їх, адже, люди, з якими ти живеш під одним дахом, мають великий вплив на твоє життя. Про згубний вплив сімейних чвар на людське щастя розказує нам Іван Нечуй-Левицький у своєму творі "Кайдашева сім'я". Кайдашиха не полюбила своїх невісток і постійно шукала чим би їх ущипнути. Така поведінка розділила сім'ю на два табори, які постійно ворогували між собою. За цими сварками сім'я, як кажуть в народі: "Не бачила світу". Сварки дорослих призводили до сварок малечі, усі завжди ходили набурмошені й зловісно позирали одні на інших. Тільки коли сім'я зрозуміла свої помилки й так-сяк помирилася, у їхній хаті знову панував звтишок і чувся дзвінки сміх дітвори. Це показує нам: люди, у яких незгоди в сім'ї, не можуть бути щасливими повноцінно. Тоді закрадається питання: чому нещасливі люди, у яких згуртована сім'я? Це вже залежить від самого світосприйняття людини. Усі люди мають здатність робити себе нещасними навіть коли у них є все чого побажає душа. Такий собі маразм. Вони постійно хочуть того, чого у них немає і бути не може, і не помічають того, що у них наявне зараз. Візьмемо для прикладу загарбницькі війни між країнами. Починається все з того, що якомусь із вождів хочеться нових територій, нових ресурсів тощо. Здавалося б, він хоче це для блага свого народу, для його процвітання і розвитку. Починається війна, гинуть люди, втрачається авторитет загарбника. Добре, якщо ця війна дає хоч якийсь хороший результат, а якщо війна програна? Усі жертви, усе що пережили люди на лінії фронту — марне! Це взагалі не приносить радості ні головному країни, ні самій країні. В кінцевому результаті, нещасними залишаються усі, бо комусь захотілося більшого. У кожної людини своє вимірювання щастя. І якщо кожен буде ставити реальні мірки й оцінки, то нещасних людей стане значно менше.
62