Блог
Всі
Осінь
Цікаве, Думки вголос
🍂Багато хто вважає осінь похмурою, депресивною порою року. Тепло повільно йде від нас і його змінюють морози. Тварини впадають у сплячку, відлітають у вирій птахи. Життя завмирає. Такі люди песемісти. Запитаєте чому?
🏵️Ви лишень подумайте! Осінь це не тільки дощ і холод, а ще й неймовірні барви. Хоч літня зелень милує око, вона не може зрівнятися із вогнем осені. Вечірні прогулянки замінюються посиденьками з книгою📙, або переглядом улюблених фільмів. Осінь — це перехідна ланка від літньої праці до зимового відпочинку та святкового настрою. Це саме той час, який каже нам, що варто сповільнити крок і просто насолоджуватися тим, що нас оточує.💫
4
75
Трішки про майбутній проект
Новини, Цікаве, Особисте
Хотіла б з вами поділитися свої справами. Зараз я працюю над новою книжкою, але через кінець навчального року, екзамени та випускний, я немаю багато часу для неї. Тому хочу трішки підняти інтригу.
Ідея написати цю книгу і частковий її сюжет мені приснилися. Так, так, приснилися. Я літературний Менделєєв. Можете очікуати незабаром новий сюжет після падіння яблука мені на голову 😂😂😂. Ну добре, а тепер без жартів. Книга розповідає про детективів Катю і Сергія. Про дивну історію їх клієнтки із ще дивнішою сестрою. Сама книга буде у жанрі детективу, а також із елементами фанттастики. Цікаво знати: вам подобаються такі жанри?
Несправжній друг, гірший за лютого ворога
Цікаве, Думки вголос
Справжні друзі пізнаються в біді, коли допомагають вибратися з неї. Справжні друзі пізнаються у радості, коли радіють з вами за ваші перемоги. Удавані ж друзі зроблять вигляд, що у них усе ще гірше і ви маєте допомогти їм, будуть посміхатися вам в обличчя і вигадувати чому ваша перемога не є справжньою, а також завжди шукають вигоду з вашого спілкування. Такі друзі є гірші за лютого ворога, бо від ворога ти очікуєш удару, а від друга — аж ніяк.
Тему несправжніх друзів гарно змалювали у своєму творі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панас Мирний та Іван Білик. Коли Чіпка був малим, з ним ніхто не хотів дружити, але коли став старшим і заробив трохи статків то у нього появились ті псевдо друзі. Хоча Галина і попереджала чоловіка, що його п'янки не приведуть добра у хату. Йому ж здавалося, що друзі хороші та розуміють його краще за жінку. Вони тягнули його до кабаку і згодом затягли у халепу, замість того, щоб з неї витягувати. І здавалося б, чи міг Чіпка очікувати такого від своїх "друзів".
Також мені згадалася історія із власного життя, а точніше із життя моїх однокласників. Вадим та Сергій почали дружити несподівано для всіх. У молодших класах головний хуліган нашого класу Сергій, уникав і навіть деколи принижував спокійного та непримітного Вадима. Ці двоє людей були повною протилежністю один для одного. Та коли хлопці сіли за одну парту, весь клас запідозрив недобре. Виявилося, Сергій попросив відмінника про допомогу з навчанням, а той у свою чергу хотів спокою від чвар. Так обоє назвали це дружбою. Совісні дівчата і хлопці казали Вадиму, що це неправильно, але через свою хорошу натуру він не міг відмовити у допомозі, та й без цькування Сергія йому жилося легше. Можливо у майбутньому з цього щось і вийде, але, щоб така дружба стала справжньою, потрібно багато разом пережити.
Завжди серед справжніх друзів знайдеться ворог, а серед ворогів завжди можна знайти хорошого друга.
3
85
Книги
Всі
Вірші
Всі
Осінні меланхолії
Золото.
Тумани.
Холод.
Каштани.
Багряний ліс.
Вогненна осінь.
Прілий запах.
Журавлів голосінь.
Ароматна чашка кави.
Плетений бордовий плед.
Захопливі книжкові глави.
Життя — солодкий мед.
2
0
150
Наше шаленство
Мені так подобається те божевілля,
До якого ми щоразу з тобою доходим.
Це те саме безалкогольне сп'яніння,
Яке одне одному під шкіру вводимо.
Коли завмирає подих і руки втрачають контроль,
У кожному погляді, дотику — бажання й любов.
Коли до сердець вже дібратий пароль,
А в жилах нестримно пульсує кров.
Поза часом і простором у хвилі спокус
Торкаючись вічності одним порухом рук,
Наповнюємось ніжністю, а від дотику вуст,
Серце шалено зупиняє й прискорює рух.
3
1
195
Чотири сезони
Хочу гуляти з тобою по місту
Під теплим літнім дощем.
Коли краплини мокрим намистом
Стікають щасливим лицем.
Не соромитися сміху і танців
Адже коханню немає меж.
І серед сотні тисяч самозванців
Я розпізнаю твій силует.
Хочу гуляти з тобою по місту,
Коли дерева вдягнуть багрянець.
Коли журавлі у вир полетять урочисто,
Сповіщаючи про тепла кінець.
Бігати по шумному листі,
І радіти як діти малі.
Та не залежно в якому ми місці,
Разом незмінно рухатися далі.
Хочу гуляти з тобою по місту,
Під тихий сніговий вальс.
Хоч в наших розмовах не буде змісту,
Головне, щоб у них не звучав фальш.
Ховатися від холоду разом,
Танучи в найпалкіших обіймах.
З чашками чаю і пледом,
Потонути у неймовірних фільмах.
Хочу гуляти з тобою по місту,
Коли все навколо цвіте.
Коли весну, таку невинну і чисту,
Ластівка на крилах принесе.
Разом милуватися першим цвітом,
Вдихати на повну перші дзвіночки тепла.
Хочу з тобою мандрувати світом
І вірити що нашій історії не буде кінця.
2
0
199
