Ярина Залужна
2021-05-08 10:14:19
Коротко про інтелігентність
Цікаве, Думки вголос
Інтелігентність. Що це взагалі таке? Теоретичний ідеал іманентної людської якості, що полягає у практичному втіленні усебічно розвиненої особистості, актуалізованої у людині-творці і бла-бла-бла. А чи обов'язково народжуватися інтелігентним, а може її можна навчитися? Давайте розбиратися попорядку.
По-перше, інтелігенція має бути не тільки ззовні, але й в середині. Людина має відчувати її кожною своєю частинкою і поводитися інтелігентно не тільки у публічних колах. Наприклад, люди політики та бізнесу. Для преси, на телебачені вони показують свою високопоставленість, намагаються показати які вони інтелігентні, але ніхто не знає які вони насправді. Не раз бували випадки, коли ці "високі" люди починали бійки, ображали фанатів тощо. Звичайно такими є не всі, саме ті, що зберігали спокій у будь-якій ситуації і є насправді інтелігентними людьми. І не важливо, з поважної вони родини чи стали інтелігенті з віком.
По-друге, інтелігентність має бути для вас близькою і звичною. Якщо інтелігентність не є складовою вашого характеру і не може з ним поєднатися, то не має значення, що ваші батьки високошановані люди, ви таким бути не зможете. Наприклад Степан Радченко із твору Валер'яна Підмогильного "Місто". Хлопець був із звичайного українського села і хотів стати справжнім інтелігентом у місті. Частково йому це вдалося. На публіці він поводився поважно і дотримувався усіх правил розумного. Але в особистому житті він нехтував близькими людьми і поводився дуже нерозумно. Отже, він навчився інтелігенції лише на публіці, для народу, не для себе. Йому було незвично поводитися інтелігентно в присутності близьких людей. Це і є несумжність з характером.
Дивлячись на звичайні людські приклади, стає ясно: мало бути інтелігентним від народження чи вчитися цієї інтелігентності в інших, потрібно ще й бути інтелігентним морально.