Вона
-Агов Анно не спи – сказав голос позаду – так можна і зупинку проспати
- Я не сплю мам, я просто задумалась – відповіла вона
- Сьогодні як завжди звичайна п’ятниця, я їду в університет щоб відсидіти 4 пари і додому, і так по кругу 5 днів на тиждень - думала Анна
Вийшовши на зупинці вона попрощалась з мамою, і пішла до першого повороту направо зразу щоб побачити його, Університет Мистецтва та Культури. Велика, широка, п’ятиповерхова будівля.
Поки вона дивилась на будівлю, то ледь не загубила свій червоний шарф. Погода була похмурою, починав накрапати дощ, Анна пришвидшила крок щоб встигнути в будівлю до початку дощу.
Коли вона зайшла в будівлю то зняла своє сіре пальто та залишила його в роздягальні. Свій червоний шарф знявши з шиї вона акуратно його склала і поставила в свою чорну велику крос-боді сумку яка була у неї на плечі. Після чого пішла далі по коридору, в коридорі біля дверей в кабінет хореографії Анна побачила свою старосту зі своїми подругами:
- Анна, слухай так як сьогодні п’ятниця ми хотіли всі разом піти в клуб ввечері, ти не хочеш з нами?
- Ну не знаю – вагаючись відповіла вона
- Та давай, розвієшся хоч разок
- Я краще ще подумаю
- А ще тебе Галина Василівна шукала, зайди до неї.
***
Галина Василівна наша бібліотекарка, вона допомагає Анні з вибором книг. Вона зразу ж попрямувала до неї в бібліотеку. В Університеті немає хорошого ремонту тому деякі стіни в коридорі покриті фарбою яка почала лускатись а на стелі є ледь помітні чорні плями, Анна носить окуляри, тому вже здалека помітила що навпроти дверей в бібліотеку на підвіконнику сиділи хлопці. Вони часто над нею насміхаються, то книжку заберуть і не будуть віддавати, то заберуть окуляри і поставлять кудись високо тому, що у неї низький зріст, так нещодавно поступив Ярослав. Щоб не пересікатися з ними, вона швидко забігла за двері щоб вони не побачили її.
- Добрий ранок Галина Василівна, ви мене шукали? – сказала Анна закриваючи двері в бібліотеку
Але їй ніхто не відповів, бібліотека цього університету доволі велика, але сюди майже ніхто не ходить окрім Анни. Підійшовши до стола Галини Василівни в надії що знайде її там, вона знайшла тільки спортивний журнал двох річної давності, на обкладинці якого був симпатичний, коротко підстрижений, темно волосий побитий хлопчина в боксерських рукавицях, а під фото писало “19-річний хлопець, став чемпіоном України по боксу”. Хотілось розглянути журнал краще, але тут Анна несподівано почула голос:
- Добрий ранок Анна
- Галина Василівна ви мене налякали – наляканим голосом сказала вона
- Не бійся це лиш я, стара сива бібліотекарша
- Не говоріть так, ви ще не стара
- Як на мене 60 років це вже багато - кашляючи сказала вона
- Ви мене шукали?
- Прийшли книги які ти просила замовити
- Правда? – з усмішкою скрикнула Анна
- Так – відповіла Галина Василівна протягуючи картонову коробку Анні
З усмішкою на обличчі вона взяла цю коробку в руки і поставила на стіл, відкривши її Анна побачила 5 книг її улюбленого автора, і зразу ж взяла одну в руки. Поки вона тримала книгу в руках паралельно з цим фанатично перегортаючи її сторінки, Галина Василівна несподівано запитала її:
- А як там у тебе на любовному фронті?
- Знову ви за старе - відповіла Анна
- Але ж не можна постійно сидіти вдома і читати книги, подивись на себе – говорила Галина Василівна підводячи Анну до дзеркала
– Ти красива рудо-волосса дівчина із зеленими очима і тендітними руками – продовжила Галина Василівна
– Тобі потрібно розвіятись, сходи кудись, прогуляйся.
Анна дивилась в дзеркало і бачила звичайну дівчину, яка майже не має друзів і любить читати книги, а не ту яку бачить Галина Василівна:
- Мені уже потрібно бігти на пари, бувайте – швидко сказала Анна, щоб як найшвидше закінчити цю безглузду розмову
- Бувай дитинко.
***
Йдучи після усіх пар на зупинку щоб поїхати додому, вона думала над розмовою в бібліотеці, і все ж таки поборовши себе Анна дістала телефон з правої кишені своїх джинсів і почала дзвонити старості:
- Алло, пропозиція про вечір ще в силі? – схвильовано запитала вона
- Звісно, то ти підеш?
- Так
- Тоді чекаємо тебе біля клубу "Апельсин" в 22:00.
Коментарі