yekho_
2023-09-09 17:13:20
Натхнення поряд з емоціями
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Я вже давно нічого нового не творила. Звісно, деякі спроби були, але душі в моїх творах не вистачало. І сьогодні, коли я вперше за довгий час написала простого вірша, до мене нарешті дійшло в чому діло.
Я дорослішаю.
Нажаль, доросле життя несе за собою не тільки нові можливості, а й відповідальність. І від цього тягару страждають всі деталі життя, включаючи творчість.
Мозок забивають думки про роботу, відповідальність за близьких, документи, платежі тощо. І в цьому круговерті ти не встигаєш зупинитися, не встигаєш насолодитися життям.
То що, дорослішати не потрібно?
Звісно потрібно! Але треба залишити в собі частинку дитини.
Всі мої найкращі твори, вірші та навіть пости були написані в підлітковому віці. Саме тоді я відчувала життя вкрай вразливо: я тяжко терпіла біль, з натхненням дивилася в майбутнє, сумнівалася, переймалася та страждала. Та ці емоції нагадували мені, що я жива. Ці емоції давали мені привід для сублимаціі свого болю в творчість.
А зараз що? А зараз рутина. Дуже шкідлива річ, яку спочатку навіть непросто розпізнати.
Вирватися з цього можна за допомогою тих же емоцій. Потрібно давати волю своїм почуттям, не соромитися їх. Іноді треба покричати, іноді — поплакати. Саме тоді в мозку щось клацає — гоп, і ти вже маєш чим поділитися з іншими.
Тож будьте живими: танцюйте, бавтеся, сваріться та миріться! Відчувайте цей світ та давайте йому відповідь.