Воїн роздратовано плюнув їй під ноги. Херека згадала той день, як її віддали Атіллі ради порятунку племені.

Король сам мав би його стратити- сказав один із охоронців Атілли.

Херека глянула на нього й солдат опустив голову. Вона підійшла до полоненого й сказала йому “ Виживеш ти чи ні хай вирішує Арес.

Тіло в*язня скрутило від болю, а Херека поринула в якийсь дивний транс від якого навіть військовому який давно її супроводжував ставало моторошно. Воїн намагався не кричати, але чимдовше, вони мовчали, тим важче. Він зламався.

Кобра обіцяв тобі захист сказала Херека.

Солдат боявся Кобри більше ніж Атілли. Херека ж дозволила йому померти. Вона вийшла з камери й швидко пішла нагору на очах виступали сльози. Воїн заслуговував милосердя.

Марія

Королева під*їхала до воріт Аулусгейду. Міцні ворота закривали місто. Лучники на воротах охороняли вхід. Побачивши Марію, вони мовчки її пропустили.

Конюшні були забиті. Охоронці обмінялися короткими знаками пошани. Вона гадала, що цього разу відчуватиме ненависть або злість, а Марія відчувала спокій.

Перед входом в Велику залу стояв стіл на якому лежала за правилами вся зброя залишалася за дверима.

Марія Аделаїда де Левера,- дівчина кивнула приклала кулак до плеча, виклала ножі на стіл.

Важкі двері відчинилися й вона увійшла у залу Ради Крові, але тепер уже не заляканим дівчиськом.

Королева Мечів, Генерал,- сповістили про її прихід.

Салазар не приховував своєї ненависті. Іграйни й батько виказали пошану. Дев*ять представвників кланів чекали сигналу до початку.

В племенах спалахнули бунти, які не можуть зупинити. Невідомі люди підірвали склади з продовольством. Інші ж намагаються відомстити й грабують їхні домівки. В цій війні спалили два селища. Починалася сварка, Марія передала Іграйну документ.

Ми можемо Допомогти вам з провізією й житлом але силою ми нічого не доб*ємося. Ви не знаєте ворога а клане не можуть бити повітря.- Королева помовчала й додала- Можу поїхати я або хтось з моїх людей дізнатися в чому причина.

Дев*ять племен з невідомої причини стали радитися між собою, і Марія стало здаватися що усьому цьому є одне пояснення Самейн.

Напружена тиша повисла у повітрі всі дивилися на неї. Двері були міцно замкнені в разі нападу вони були захищені з обох боківб Було прийнято рішення Відправити по одному представнику від кожного клану. Нідарас заявив, що не братиме в цьому участі, але після того, як Марія назвала його боягузом замовк. Після того, як Королева поставила на місце його сина він не може стерти сліди ганьби.

Наступила ніч. Коли двері відчинилися, минуло два дні. Так завжди було, час за дверима Ради Крові застигав, а потім різко відновлював хід, тільки встигай триматись. Ножі знову були при ній. Вона підійшла до конюшень, до неї підвели Ісіду. Дозорні були на посту.