Королева роззирнулася посеред лабіринту на неї дивилися двоє людей. Були схожі одне на одного як дві краплі води. Один стояв з одного боку інша з іншого. Вона дала подряпину їй але на дівчині не лишилося й сліду. А на чоловікові залишився величезний рубець. Їх очі світилися якимось недобрим вогнем. Пролунав постріл. Слідів не було.
Так куди це вони стріляють, а головне хто стріляє якщо жодного поранення немає-вона дивилася на цих двох на них не було жодної подряпини окрім тієї що вона лишила.
Вона побачила як черговий демон її наздоганяє. Довкола неї світяться знаки Варда яких торкатися не можна а він заганяє її якраз в той бік. По той бік був Самейн який виліз з того боку і вона не змогла його утримати. В руках він тримав цю кульку, яку Королева бачила досить давно. Дорогу їй перегородили жонглери в смішних капелюхах.
Заходь сюди- вона увійшла всередину і опинилася в залі.
Тарен- вона кричала його ім я знаходячись у власному ліжку. В житті не думала що до цього дійде, але він був швидший за решту і якщо доведеться проходити випробування з нього буде більше користі. Вона вибігла на двір де було холодно й противно.
Варгал явись переді мною-крикнула вона а перед очима виступили сльози.
Вона прикликала його демонську половину за яку його ненавиділа.