(сура 3 сімя Імрана аят14)
Вони бігли разом через ліс він помітив що вона рухається швидше їй легше. Проводити обряд вона може простіше тому віддав ніж їй і вона перерізала коню горло. А на очі поклала дві срібні монети. Духи спокійно увійшли в її тіло.
Він дивився на те як вони приходять крізь неї розмовляють з нею і обличчя змінюється. Кожен дух залишає свій слід. Шаманка збирала силу волі в кулак і продовжувала здаватися сильною, але з кожним входом духа ставало дедалі важче. Сніг довкола ставав червоним а не білим від крові веселощів ставало все менше.
Від кожного має лишитися рубець?- запитала вона хоча знала відповідь на це питання.
Від кожного- відказав він.- І чим їх більше тим ти сильніша. Шаманка дивилася в обличчя старшому шаману і готова була розірвати його, але знала що заслабка. Бігти до вежі але він поглядом всадив її на місце.
Шаманка повільно встала він пішов разом з нею до вежі крізь ліс. Там було повно народу якихось перевдягнених фрейлін, які чомусь дуже любили на нього роздивлятися а шаманку це дратувало.