(сімя Імрана аят17)
Шаманка повільно встала він пішов разом з нею до вежі крізь ліс. Там було повно народу якихось перевдягнених фрейлін, які чомусь дуже любили на нього роздивлятися а шаманку це дратувало.
Їй так хотілося все спалити всередині і назовні що вона сама не знала куди їй йти і що робити.
Вона хотіла його обійняти але він відштовхнув її.
Просто йди поруч- сказав Старший шаман вона дивилася собі під ноги.
Раптом нізвідки вийшов красиво одягнений чоловік з короною на голові але шаманка подивилася на нього і впізнала в ньому те саме що в ній намагаються ховати. Цей красень став активно роздивлятися її з усіх боків а вона не могла подивитися йому в очі. Вдихнути і підвести голову. Шаманка різко зробила крок вперед.
Перепрошую інколи забуваю знімати- сказав він, коли знімав коли зняв корону з голови. Шаманка підвела очі.
Її пальці вчепилися йому в горло.
Забудеш ще раз, тебе замінять- прозвучало рівним тоном.
Вона намагалася видихнути але всі чекали що буде далі в його очах не було страху. Чоловік просто викинув корону на землю і між ними опинився тугий канат а під ногами таке болото що загрузнути було в два рази важче. Суперник був в два рази важчий від неї. Між ними поставили стіл. Колір його очей змінився.