شماعه
دجن
اعتدت الاختباء خلف جدراني الى ان تهالكت جميعها بمرور وقت ف اول من سقط تمثيلي متقن لي ثم كذباتي المذنبه البريئه ثم خداعي المتكرر بدون جدوى ثم ضحكاتي المزيفه ببهرجه ثم صوتي ثم بعد ذلك اخر وسائلي يداي التان اخبئ بها وجهي المنخذل نظراتي المنكسره و اذناي السامعه ها انا الان مقيده اتلقى جميع ما كنت اسعى لتجنبه كشماعه في غرفة جدتي محتفظه بها رغم تهالكها بحجة انها تذكار هذا هو الامر
2019-04-01 03:12:10
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
دجن
حبك لي طغى لدرجه خلاك تحب كل شي مني
Відповісти
2019-04-01 12:52:09
Подобається
دجن
😂
Відповісти
2019-04-01 13:22:20
Подобається
Інші вірші поета
حيرة ماذا يقال ... يا الله
Інші поети
C A Quinn
@Hey_its_CC
K N
@Nata_Kuchera
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8036
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7490