وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
2018-08-21 11:46:55
56
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Heba Na
نحن بنحتفظ بالوردة حتى بعد ما تجف و تدبل…
Відповісти
2018-08-21 11:52:53
Подобається
Taelice Taelice
😗😗😗
Відповісти
2018-08-21 11:53:02
Подобається
Vee
تلك الورده ستتحل وتندثر في الارض لتولد وتنبت كورده جميله حيه ونضره من جديد ولكن هذه المره أقوى، لا أحد يموت إجباراً من المآسي والأحزان المصاعب والعقبات نحن نملك الخيار ولا شيء يستمر ابداً، انها دوره متكافأه من السيء والجيد وفي كل مره تنتهي من واحده ستخرج منها اقوى
Відповісти
2020-12-08 18:41:41
Подобається
Інші вірші поета
تبخرِي قوِي جَيد X
Інші поети
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Julia K
@yy_mistress
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13180
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6352