guess who?
7653
your words are close you always help me when I'm lost you in my life that light for which I will fight you do not know me, but I feel we are of the same blood you're the same and I'm so proud love your lyrics, love when you make everyone laugh it's worth it to fight you are so bright and so kind. by the rules I will not play i will do it your way and when happened to you it all you were strong though you seemed so small. i feel happy and it's new the sun, I wish I could be more like you
2019-12-25 10:45:51
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
JENOVA JACKSON CHASE
By the way...who is it???...the title says GUESS WHO.
Відповісти
2019-12-25 17:51:10
1
7653
@JENOVA JACKSON CHASE you will never know
Відповісти
2019-12-25 17:51:59
1
JENOVA JACKSON CHASE
@7653 only if you tell...😯
Відповісти
2019-12-25 17:56:54
1
Інші вірші поета
5 the saddest verse in the world
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Інга
@troubled_soul
anne01
@anne01
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2798
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12921