Свої
Друга година ночі. Подивись у телефон, Може, хтось від тебе хоче Почути знайомий рингтон. А може не хоче, Я ж і не знаю. Від мене не хочуть, Тому в тебе спитаю. Чужі помилки, Усі казали - дивися, Так не роби, Та я не навчився. Свої ж вони ліпше, І в серці чіпляють, "Не буде вже гірше" - мені промовляють. Свої - вони вчать. На свої не байдуже, І Хоч сльози пішли, Та витри їх, друже. В будинку без вікон : Брудні стіни й шпалери. Таке бува з віком. Та відчини чимдуж двері. Поринь у реальність, Відчуй кожну мить, І може тепер - Твій телефон задзвенить...
2019-10-25 20:00:36
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1929
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4905