Ніч спокійна, як ніколи
Вітер в полі тихо свище
Зорі хмари покололи
Спить містичне кладовище
Тиша, спокій, сновидіння
Труп в могилі під землею
Пустило дерево коріння
Смерть зі мною, а я з нею
Пахав, як проклятий, пахав!
Життя було, як біганина
Все заробляв і заробляв
До грошей жадібна людина
І тільки тут, на купі грунту
Лежу і сплю, у снах літаю
Ціную кожну я секунду
Що буде потім? Ох, не знаю
Я чую сміх і голоси
Метал ударив в кришку гроба
Куди не слід сують носи
Ті, у кого золота хвороба
Відчуваю дотики тілесні
Ланцюг злітає з синьой шиї
Зникають з пальців перстні
Грабіжники в моїй могилі!
Я знаю правила, я знаю
Для живих я мертвий, непорушний
З останніх сил лежу чекаю
Я мрець скупий та відчайдушний
Відкрию очі свої білі
Череп злісно усміхнеться
Злість летить по-всьому тілі
Вмерти, друзі, вам прийдеться!
Сонце ранок відкриває
Тіла роздерті на могилі
Кров на землю все стікає
Біліють кості, кості милі!
Смерть, це грань не для живих
Не варто ніс до неї пхати
Тримайсь подалі від цих лих
Не варто мертвих зачіпати!