Навіщо

Алина Забуга

Навіщо серце мені рвеш? Навіщо душу вивертаєш? Я хочу знати як живеш, Коли я йду. Чи ти чекаєш Мене, коли до тебе йду? Я хто для тебе? Так - забава? Звичайна лялька? Так чи ні? І я не знаю маю й право Чекати щирих почуттів. Я так чекала на кохання. Тепер бажаю утекти. Твої долоні та питання Збивають зі шляху думки. А як інакше? Лиш з тобою Побачила нове життя. От тільки ти підеш, а лялька Втрачає сенс свого буття. Без тебе сон не йде до мене. Без тебе спокою нема. Навіщо ж так знущатись з неї - З тієї, хто не зна про почуття? А та відвертість, із якою Мене піймав? Я все сказала - Щире серце, А ось майбутнього нема... 18.04.18

2019-07-18 17:49:21

Інші вірші поета

*** Без назви Кіт ***

Інші поети

Итан Торкио

@dupochka

Памс

@pararampam

Діана Кирилів

@diana_kiriliv

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13093

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1885