Навіщо
Навіщо серце мені рвеш? Навіщо душу вивертаєш? Я хочу знати як живеш, Коли я йду. Чи ти чекаєш Мене, коли до тебе йду? Я хто для тебе? Так - забава? Звичайна лялька? Так чи ні? І я не знаю маю й право Чекати щирих почуттів. Я так чекала на кохання. Тепер бажаю утекти. Твої долоні та питання Збивають зі шляху думки. А як інакше? Лиш з тобою Побачила нове життя. От тільки ти підеш, а лялька Втрачає сенс свого буття. Без тебе сон не йде до мене. Без тебе спокою нема. Навіщо ж так знущатись з неї - З тієї, хто не зна про почуття? А та відвертість, із якою Мене піймав? Я все сказала - Щире серце, А ось майбутнього нема... 18.04.18
2019-07-18 17:49:21
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4009
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2328