6 розділ
12 вересня
Ось і пролетів перший навчальний тиждень, не беручи до уваги всі неприємності, які трапились за цей тиждень субота, а це означає що я можу довше поспати якби не одне але...
9:40
Я прокинулась від дратівливого дзвінка в двері , відчинивши я побачила маму яка мене свердлила поглядом.
– Чому так довго?!
– Вибач, я не знала що ти приїдеш– сказала я позігхнувши.
– Люба моя, в такий час люди всесвіт рятують а ти спиш.
– В мене був дуже тяжкий тиждень, маю право– беручи подушку з дивана, я дивилась як мама складає продукти які купила по дорозі.
– Алекс приїхав ти знала?
– Угу Майкл сказав, ти приїхала не просто так вірно?
– Я приїхала щоб перевірити, що в тебе все добре, і те що ти не забула про вечір. Ти в скільки збираєшся їхати?
– Десь під кінець – дивлюсь на реакцію мами, якій вечори були дуже особливими та важливими.
– Ені ти серйозно, як ти це уявляєш всі сім'ї приїдуть разом а ти під кінець?!
– Ну а що там робити балакати на нудні теми,де все по правилам етикету, сукні, смокінги де все однобарвне та нудне?
– Так Енджел годі, ти повинна там бути і крапка!
– Я поїхала до вечора, не запізнюйсь.
– Добре,до вечора.
15:00
Я не знаю що вдягти, вагалась чи вдягати ту сукню з прикрасами чи ні. Але вона і справді така гарна, пофіг живемо один раз, вдягнувши ту саму сукню та прикраси, зробивши останні штрихи макіяжу, беру ключі від авто і квартири, наостанок покрутившись біля дзеркала, вийшла в автопарк сівши в свій білий Mercedes –Benz ,я розуміла що вечір буде "веселий". Через 4 години, вже була в своєму рідному місті. Виходячи з автоя дуже нудно, і довго чекала на батьків. Оцінивши ситуацію вирішила зайти, побачивши Мію та Алісу підійшла до них.
–Добрий вечір, пані Енджел ви така сьогодні гарна.– Смішно промовила Мія в офіційному тоні.
– Дякую, дякую ви також паняночки сьогодні, просто неперевершені – додала легенько сміючись.
А сама відчувала , його погляд зустрівшись з ним поглядом, крім його кривої усмішки, та оцінювання мого вигляду ,в очах було тільки одне це заволодіти.
Побачивши батьків, в мене ніби гора з плеч впала ,але не тут то було сім'я Алекса підходить до нас для привітання, та для нудних розмов про роботу.
– Добрий вечір пані Кетрін, містер Джон, Енджел, як у вас справи як бізнес?
– Мамо, я відійду на хвильку– шукаючи вбиральню, зачинивши двері я не витримала, давши волю сльозам, я довго дивилась в дзеркало ніби шукаючи відповідь в собі самій , з силою натягнувши усмішку, заглянула до великої зали. Сівши на вільне місце, почула знайомий голос.
– Енджел привіт!
–Едварт привіт, як ми давно не бачились як ти?
– Нічого потихеньку, вчусь в Норвегії а ти як?
– Вчусь в Оксфорді на психолога– я раділа, що Едварт був моїм спасінням а дивитись на ревнивого Алекса було просто насолодою.
– Я був дуже радий тебе бачити, але на жаль справи ти сама знаєш, мушу бігти до зустрічі!
– Я теж, звісно до зустрічі!
Іншого виходу ,як іти до батьків не було Мія і Аліса весело проводять час з хлопцями.
– Доню де ти так довго була?
– Вибач, зустріла давнього знайомого.
Після декількох промов, та келихів шампанського почались спокійні вальси, тільки надумавши чкурнути, як мама знайшла мені пару.
– Алексе довіряю тобі свою доньку, на цей вечір– мама підморгнула, та почала танцювати з татом.
– Дякую за таку честь пані Кетрін.
– А ти не змінилась, така ж вродлива–шепочучи на вухо, та сильніше стискаючи талію говорив він.
– Я бачу, тобі мій подарунок сподобався, хмм парфюм змінила , мені подобається– цілуючи лоб, та занурюючись в волосся робив компліменти,від яких мене просто нудило.
Іншого вибору як вдавати усміхнену, щасливу дівчинку не залишалось.
–Навіщо ти повернувся? Чого ти хочеш, відпусти мені боляче.– в його очах було щось таке загадкове, те чого раніше я не бачила, але що...
– Скоро дізнаєшся ти навіть не уявляєш як я скучив за тобою, і... як я тебе хочу...–його посмішка за яку б кожна дурна дівчина, відала б все що в неї є.
А тим часом Мія побачивши мене з Алексом ,подала сигнал Алісі. Результат обидві в шоці.
– Непогано разом виглядають– Аліса була "трішечки" п'яна.
– Тобі що в голову вдарило, що ти верзеш?!– Мія взявши Алісу за руку, потягла до вбиральні.
– Ти знаєш скільки дівчат хочуть бути на твоєму місці, а ти тут носом крутиш– взявши міцніше за талію притягнув до себе.
– Яка гарна пара, добре що ви погодились на одруження Енджел та Алекса. Вони просто створенні один для одного.
–Так ви і справді маєте рацію.
Закінчивши танець мама, та тато піднялись на сцену, разом з батьками Алекса
– Добрий вечір пані та панове, в цей вечір дуже раді оголосити про одруження наших дітей, Енджел Грейс, і Алекса Ендона. Дай бог щоб цей шлюб був дуже щасливим, дякуємо за увагу!
Оплески і усмішки, останнє що я запам'ятала це його руки, а далі все стало чорним...