Без жодної з наших красоток

Amareto

Ми плакали разом ночами Ми боролися проти неправди Ми так намагалися стати Тими хто в центрі уваги Наш шлях був доволі довгим Та ми не пройшли й половини Ми завжди тепер готові Відкрити нові полонини Ми розпивали часто бутилку Такого терпкого, полусухого Ми інколи лиш не п'яніли Та швидше завжди були в стані Ми відривались по повній І так дивували навколо Людей, що все намагались Сказати нам хоч слово Та скільки ми б не сварились Не можемо довго мовчати Не вміємо ми двіжувати Без жодної з наших красоток.

2019-08-13 05:38:30

Інші вірші поета

Я потонула у мареві сна Не бійся дихати на повні груди Інший хтось цьомає Я люблю ранок..

Інші поети

Danny

@danny_o91s

Varisha Rehman

@varisha__rehman

Эрика

@Erika_Star

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3675

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5080