Без жодної з наших красоток
Ми плакали разом ночами Ми боролися проти неправди Ми так намагалися стати Тими хто в центрі уваги Наш шлях був доволі довгим Та ми не пройшли й половини Ми завжди тепер готові Відкрити нові полонини Ми розпивали часто бутилку Такого терпкого, полусухого Ми інколи лиш не п'яніли Та швидше завжди були в стані Ми відривались по повній І так дивували навколо Людей, що все намагались Сказати нам хоч слово Та скільки ми б не сварились Не можемо довго мовчати Не вміємо ми двіжувати Без жодної з наших красоток.
2019-08-13 05:38:30
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2756
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3432