Вірші
Я люблю ранок..
Я люблю ранок, коли світить сонце
Заварену каву із присмаком ночі
Гарячий тост з маслом досі на грилі
І я ще хвилину молюсь на одинці.
Пройдусь по кімнаті, шукаю щось конче
Собі не спіша дивлюсь у віконце
Чи тепло буде, подумаю ще
І вийду в проміння купатись уже.
Не кожен буває ранок такий
Міняється кава на чай не терпкий
І тост не гарячий, холодний як тінь
Та потім зігріє пульовер як свій.
Немає різниці, що там за вікном
Тільки лиш ти граєш в кіно
Хочеш міняєш акторів за раз
Хочеш продовжуєш тисячний акт.
6
0
446
І все...
І все розтане в одну мить
І серце камнем стане
Ти говорив, що назавжди
Але тепер це зайве...
Ця дика гордість все руйнує
І не дає промовити слова
Які я б з радістю почула
Але тепер уже німа...
І прірва виросла між нами
Так ніби разом не були
Тепер проходимо містами
Як два порожні кораблі.
3
0
471
Він - Вона
Він:
І я тобі подобаюсь, і ти мені
І серце не збиває свого ритму
Я щиро хочу танути в тобі
Не маючи вже права на помилку.
Не відступлю назад уже ні кроку
І не втечеш як ти колись тікала
Я маю намір захопити знову
Холодне серце , що мене кохало.
Вона:
Я відчуваю трепіт, що за мова
Коли за мене тіло лиш говорить
Сама себе оговтати повинна
Бо я ж втрачаю свою пильність!
І встояти не можу, бачиш наскрізь
Та все не просто , як у казці
В душі моїй вулкани ще дрімають
Та місця там живого вже немає...
Він:
Я зрозумів, моя вина
І пізно бавитись тепер в слова
Вона :
Печаль проходить, гоїть рани
Сильнішою від того тільки станеш
Я зберегла від тебе лиш приємне
На цьому все, конкретно - невзаємно.
4
2
586
Обоснуй свои слова...
Обоснуй свои слова,
Ответы льются пусть рекой.
Я до ужаса тебе верна,
А ты мечтаешь о другой...
Закаты не блестають вновь,
И день утратил свою мощь.
Спокойно засыпает под пробой,
Теряясь в волнах моих слёз...
Густой песок и тёплый след
Пусть будет так, оставлю здесь.
І шаг за шагом я пройду,
Мечтая с ветром утонуть..
5
0
448
Зовсім не знати...
Знаєш, насправді я сильно втомилась...
Втомилась любити дивлячись в спину
Постійно чекати чогось без упину
Для чого боротись за той кусок мила?
А знаєш, я все відпустила.
Хоча і не ясно, що саме мутила.
Може була не та інтонація?
Якою казала "ще не все втрачено"?
А знаєш, воно того варте
Тепла, що зігріє коли ти як арктика
Світла, коли ти вночі
йдеш лиш на ощуп в глухій тишині.
Останнє що, знаєш?
Я дуже щаслива, хоча ти напевно не менш і вродливий,
Та зараз мені на це наплювати.
Краще б тебе зовсім не знати...
3
0
500
Хвиля і досі б'ється...
Хвиля і досі б'ється об берег
Ти все шукаєш у світі мене
Скільки відказів повинен прийняти
Перш ніж те серце любов огорне...
Вітер невпинно здуває усе
Ти підставляєш обличчя своє
Очі заплющ і спробуй відчуй
Чи вартий стрибок усіх твоїх мук?
Рука на плечі, ти лиш повернись
Вона ще чекає - тільки не злись
І може той погляд не неба блакинь
Та море також вміє любить...
5
0
574
Твої репліки...
Твої репліки такі протилежні...
І кожне сьогодні гірше ніж вчора
А я все дублюю шанс для "нас" знову
Хоча ти плюєш після усього...
І як зрозуміти чого тобі треба
І як відшукати справжнього стержня
Якщо лиш щоразу я плачу відразу
Бо все помилково, бо все старе уже не ново....
Я біткаюсь, себе поїдаю...
Можливо і права на це вже не маю
Бо сили моєї для для двох не хватає
Ти краще тікай й мене не чіпай вже...
4
3
615
Я боєць
Я боєць, що загинув одразу
Я гравець, що лишився азарту
Я поет, що лиш засинає
Бо всю ніч втамовував спрагу
Я бездомний як пес,я голодний як вовк
Що шукає пожертви убого
А як дохла рибина у річці брехні
Що спливе на поверхню вже скоро
Я те небо як бачиш щодня
Я далеко й водночас так близько
Я дарую свободи тобі відчуття
Ну а потім принижую низько
Я обрив, що тебе погубив
Таємниця загублених душ
Я все те, чого ти достиг
І водночас, що втратив на вік
3
0
454
Я обещаю
Я обещаю в тебе не тонуть
И научиться жить вопреки,
Ты ведь не последний мой огонек
И после тебя будут дожди.
Ты научил не здаваться
И уходить по скорей,
Когда понимал что напрасно,
Со мной провёл этот день.
Ты научил быть мудрой
Не объяснять действий своих,
Ведь тот, кому ты действительно нужен
Не отчытает за включонный свет.
Ты уже мне чужой, ты чей-то ещё
А я дальше иду только вперед.
Я забуду всё то, что когда-то было
и мимо пройду, на тебя не взглянув.
6
0
585
Я слушаю тебя
Я слушаю тебе все время
От слов твоих мне легче
И ты как будто бы вселенной
Сказал послушай : я безупречный
Но горечь слов так просто не исчезнет
Я все припомню как то враз
И ты услышал шепот мой мгновенный
Закроешь свою собачьи пасть
Да, возможно я жестока
Убитая и одинока
Но я когда то вид была
Любимая всегда
Теперь уж что то всё не так
И невозможно снова отыскать
Влюбленный взгляд, огненный запал
Взаимность где-то потерялась в нас
3
0
482
Як Фенікс з попелу в імлі
І тихий вітер в спину дме
На вухо шепче щось приємне:
"Попереду тебе ще жде -
Пів сотні літ життєвих".
Розчарування, сльози, біль
Ти все пройдеш, ти сильна!
А потім ти відчуєш смак
Сліз радості й блаження.
Тебе чекають лихі звірі
А може й ти попадеш в їхню пасть
Та знай, що ти настільки сильна
Щоб із середини їх всіх порвать.
Попереду ще буде страшний суд
Роздастя всім, не тільки лиш тобі
Та знай, що як згориш із ними у пітьмі
Возродишся як Фенікс з попелу в імлі.
6
0
566
Я загубилась серед...
Я загубилась серед тисячі вікон вночі
Я бачу світло але все ще стою в темноті
І до останнього надіюсь, що сон
Загорне мене у своє тепло
Найлегше думки пізнавати вночі
Коли навколо нема ні душі
І розгадати я можу весь світ
Крім одного потоку твоїх мрій
Досі твоїх не читаю думок
Мені не підвласна роль в твоїм сні
І пора би давно закрити "ларьок"
Та хтось "почекай" кричить мені вслід
4
0
359
Моя рука в твоїй
Моя рука в твоїй так міцно
Приклеялася назавжди
І якщо раптом ти розтиснеш
То знай - відірвеш лиш таки.
Мої вуста біля твоїх
Чи навіть в них розтанули
І знай - якщо відвернеш їх
Мої застигнуть в цій імлі
Мої зіниці бачать твої
І розширяються щоразу
Та знай ти як закриєш очі
То всліпну я відразу
Ти знай усе і пам'ятай
Хоча для тебе може то пусті слова
Але без тебе я уже не я
Я втратила усе, що віднайшла
Я не така вже як була
Й до рук нічого не брала
Бо ти тоді як враз пропав
Мене колишню в собі заховав
Й лишилася тут лиш частина
Жива ще плоть, лиш половина
Чи загоїться? Впевнена, що так
Але для цього треба час...
5
2
421
З'їдає мене
Невідання тихо з'їдає мене
І все день за днем гірше стає
Ти мовчки пропав, покинув і все
Мене не спитавши, викинув геть
Я теж вже змирилась і все відпустила
Не скажу ні слова коли будем знову
Я буду щаслива коли навіть злива
В душі заливає мої почуття
Ти думав про себе,на мене лиш плюнув
Загрався і зараз все зрозумів
Чому ж ти колись знову і знову
Мій номер на виклик в себе зберіг?
5
0
475
Екзамен не здано
Я не забуду тебе назавжди
Ти як учитель, що жити навчив
Ти дав дуже хороший урок
Але на екзамен ти не прийшов.
Ти все розложив по полочках
Від а до я література моя
І я уже не гублюсь у домислах
А чітко зв'язую до купи слова.
Немає ні жалю, ні смутку в очах
Вдячність лише проскакує раз
Я переплила річку за ніч
Залишивши ранок на березі тім
Давай не вдаватись у всі деталі
Нам добре так, маєм як маєм
І вже не буде факультативу
Екзамен не здано, рішення прийнято.
3
0
467
В серці досі ти є
Я розвію усі твої сумніви враз
Розкажу, що без неї прожив би не раз
Покажу, що життя не вона лиш одна
Що крім неї ще поруч є я....
Я так довго йшла поруч й просто мовчала
Лише нишком за тобою спостерігала
Я знала- мене ти не помічаєш
Але надія у серці не покидала
Я думала, що давно вже забула
І до тебе ніколи б нічого не відчула
Та погляду лиш хватило мені
Щоб зрозуміти, що в серці ти досі є
5
0
495
Забудь і вирви
Забудь і вирви з пам'яті його
Усі слова і переписки
Бо не для тебе це було,
А просто гра у "кошки-мишки".
Ти зачепила, ти знайшла ту нитку
Що йде від серця і кохає
Тепер ти знаєш хто у снах його
Блукає по ночам й співає.
І то не ти й ніколи нею ти не будеш
Придумала міраж і в нім жила,
А зараз ти побачила насправді
Розбите серце ти тримаєш у руках.
4
0
412
Лиш вперед
Гордо йдучи шляхом лиш вперед
Ніколи себе не хотіла знайти
Просто жила так як завжди
Не бачила барв, були лиш страхи
Та з часом мінялось потроху усе
І думала шлях міняє світи
Та я зрозуміла дорога одна
Лиш та, що ішла мінялась щодня
Нові кольори в собі відкривала
Довіру в людей бачила слабо
Силу знаходила майже одразу
Після отих "давай бути разом"
Кожен із них досвідом своїм
Ділився потроху й показував як
Ями оминати і газу давати
Коли особливо пора вже тікати
Ти думала разом і так до кінця
Та правила інші має життя
Це як той конвеєр, що завжди пливе
І ти вибираєш потрібне, своє
А лишнє, то так
Далі летить
Й тебе не обходить
Що буде з ним.
3
0
428
Серце кам'яне
"Забути все" - це лиш пусті слова
Насправді ти ніколи не забудеш
І біль завжди нагадує усе
І жити далі ти не можеш
І руки вже опущені давно
З очей лиш сльози, розум відмовляє
І ти не знаєш як воно колись було
Бо зараз так уже немає
Ти вже не йдеш, ти просто механічно
То там то тут то десь іще
Я бачу на лиці твоїм усмішку
Але в душі те серце кам'яне
2
0
464
По правилах моралі
І те, що було "до" не змінить "після"
І те, що ти є тут, не означає поряд
Ти десь далеко і ніби то не ти
Проходиш мимо і спалюєш усі мости
І знову в серці пустка, вкотрий раз
І ніби кол я забиваю в слово "нас"
Я відвоюю волю, що втрачаю
І знову стану вільною я обіцяю
Не клюну знову на гачок
Не зачіплюсь за сітку, не потону
Я вже навчилася вклонятися добру
І довірятись божій волі
Я знаю, що сама все зруйнувала
І першою відмовилась від раю
Злякати щастя щиро я боялась
І так утратила і те, що мала
Я марила одним, його ж отримати боялась
І в результаті знов сама зосталась
І справді ніби паралельно грали
Дві гри, по різних правилах моралі.
2
0
438
Я давно не боюся
Я давно не боюся і вже не страдаю
А лиш факти тепер співставляю
міняю всі ночі безсонні
На спокій та затишок в домі.
Повернутись назад було правильно мабуть
Бо зараз забула про інший випадок
Я вже не згадаю всіх кроків на зустріч
Втомилася йти, чекаю маршрутку.
Так вже закрутилось доросле життя
Хоча я сама ще не своя
Ніяк не вдуплюся до чого тут я
І решту народу з мого життя
Час все розчиняє і навіть людей
Так важко буває без пари очей
Без рідного слова, одна тишина
Та я не здаюся, я досі жива.
4
0
430
Безупречные не сломлены годами
Безупречные не сломлены годами
Они не будут плакать никогда
За душераздирающий любовью
Что никогда не снилась вам
Они стерпели все и даже больше
Чем вы когда-то лишь могли
Они предвидели исход битья
И потому уже не любят никогда
Они увидели любовь сырую
Таку зелёною и молодую
Они решили, что не нада
Будить в себе ето исчадие ада
И уж теперь когда они созрели вовсе
И осознали все и до конца
Они терпеть не могут слов тех
Что изверги бросают на ветра
Они говорят громко, пусто
И думают что не поймём
Весь смысл слов тех членоносцов
Что потрепать умеют лишь сердца.
5
0
465
Не бійся дихати на повні груди
Не бійся дихати на повні груди
Не бійся щирим бути ти весь час
Я знаю боляче тобі ще буде
Та ти не раз і щастя ще знайдеш
Ці ясні очі бачать світ ще добрим
І ця душа ще вірить в чудеса
Я знаю, сонце ти так жити хочеш
Та це не виправдовує твоїх бажань
Ти сильною ще бути зможеш
І люди це підтвердять ще не раз
Цей світ весь гнилістю просяклий
І люди як ті мухи все летять
Будь вірною своїм лиш відчуттям
І серце слухай, з розумом дружи
Не вір усім, бо правди в них нема
Лиш корисні мотиви з уст все виплива
Нормально бачити цей світ не розуміючи нічого
Так ніби ти проходиш повз вітрину ще старого магазину
Тобі цікаво глянути лиш раз
Чи не розвалився ще цей клятий рай.
6
1
544
Я досі іду, в калужі вступаю
Холодний вітер колише віти
Під ними я, стою одна
Ох як же гарно буває в тиші
Мабуть і далі піду сама
Барвистим вогнем все навколо палає
І я так радо все замічаю
Чи так завжди у світі велося
Що холодна осінь втомлює очі?
Я досі іду, в калюжі вступаю
Хоч мокрі ноги та я не зважаю
Мені все одно на все це стало
Осінь морочить голову браво
Може і добре, що в забутті
Залишила дні, свої й твої
Так же ж простіше мені іти
Під парасолькою місце одній
Я майже прийшла в домашній "уют"
В тепло лиш тільки передягнусь
І в чашку запарю спокій душі
Я ж так люблю стіни свої
3
0
456
Я не шукатиму більше човна
Я помиляюсь щоразу з собою
Я не тебе шукаю, а втому
А пробую кожного присмак любові
Шукаючи свого щастя і долі
Я помиляюся, всім це відомо
І не любов шукати, ні втому
Шукати повинна я лиш себе
Бо щастя моє всередині мене
Коли рівновагу я віднайду
І йтиму так вільно думками вперед
Тоді тільки плавати я научусь
І полечу від хвиль, що гребуть
Я не шукати тебе лиш повинна
Ти не той скарб як лиш здається
Ти лиш той камінь наружний і гострий
Об який я зламаю всі свої кості
Я не тебе хотіти повинна
А спокою й радості миті, години
Я лиш себе віднайти маю сили
А решта прийде і ти не є виняток
Я не розбитись повинна в тім морі
І не топитись щоб лилися сльози
А не шукатиму більше човна
Бо я є я, власна своя земля.
2
0
468
Я потонула у мареві сна
Осісти на місці, знайти свій притулок
Пора би давно та щось я очкую
Легше здається міняти вазони
Чим за одним доглядати самому
Тонути я можу в комусь щоразу
І це виявляється фальшива фраза
Легше навчитися плавати в морі
Чим потопающим бути одному
Стільки стоїть пришвартованих лодок
Берега всі примаються поруч
В море лиш досі вийду одна
Шукаю човна самотнього я
Ти як міраж, човне далекий
До тебе пливу давним давно я
А може обманюю зір свій і легкі
Я потонула у мареві сна
2
0
490
Але не зразу, я боюсь
Безхмарне небо - темнотінь
Немає вітру - ти тут свій
Буває часом - пропадеш
Але не страшно, повернеш
Відчую холод - одягнусь
Чи стане сумно відвернусь
Без тебе жити я навчусь
Але не зразу - я боюсь
На віки думала буде
Та хвиля в море понесе
Усі слова за вітром в мить
Розвіяв ти всі наші сни
Залишу серце на столі
Обличчя в маску приберу
Покажу людям та й тобі
Вперед не зупиняючись іду.
6
0
477
Інший хтось цьомає
Не знаю куди, но зникли мої почуття
Не знаю тепер чи права я була
Ну як же ж мені далі діяти
Якщо про тебе вже не можу мріяти?
Невже так легко все пройшло
А може насправді нічо не було?
А може то просто був лиш сон
І не з тобою серце билось в унісон?
Так для чого я все це придумала?
Я гадала ти також так думаєш
І після останнього літнього дня
Ми ще не раз будемо в такт
Та зараз не дивлюся навіть на фото
І не чекаю твого "ну що там?"
То може відкрила в собі нове "я"
Яке адекватно сприймає слова?
Та нехай, немає нічого страшного
Як не ти, то інший хтось цьомає...
4
0
437
Я марно надіюсь на щастя
Я б так сильно хотіла заснути
В обіймах твоїх назавжди
І в очі твої лиш дивитись
А інших не знати віки
Я б тобі віддалась перший раз...
І довірила душу і тіло
Я б любила тебе та хоча..
Я не впевнена, що так умію
Я така легковажна була
І вже скільки себе пам'ятаю
Та влюбитись ніяк не могла
І від того лиш серце страждало
Я мабуть марно надіюсь на щастя
І не мені ти призначений небом
Та зараз чогось це так важко
Визнати власну поразку.
4
0
444
Давай ми забудемо
Давай ми забудемо все що було
Давай не питатимеш хто був колись
Давай я розкажу усе це сама
Ти лиш не вір злим язикам
Я помилялася досі не раз
Це помутніння наче весь час
Та лиш тепер коли пройшов час
Я зрозуміла, що втратила нас
Я не загляну вже іншому в очі
Уст я чужих уже не торкнусь
Тільки до тебе горнутись я хочу
А більше прощення мені не знайти
Ти можеш почути про мене "грязь"
Брудні, злі історії - було не раз
Та молодість вела дорогою нас
Говорячи "Бери все поки є час "
Так я соромлюсь інколи фраз
Сказаних так необдумано враз
Та я не верну назад той час
Щоб ти зрозумів, усе вже не так
Це мабуть останні звертання до тебе
Бо думаєш ти вже не про мене
Я мабуть таки не достойна тебе
Та чи я знала, що так все буде?
Я загубилась посеред світу
І не розумію куди себе діти
Я лиш бажаю усе відпустити
І з чистого аркуша почати жити.
5
0
420
Відпускаючи все...
Відпускаючи все, що сковує ланцюгами
Я б воліла в небі мати справи
І звідти із пташиною влучністю
Срати на всіх з людською простодушністю.
А тоді я б сіла на дерево
І чекала допоки хтось мимо
не пройде кроком І на кого б я випустила всі свої добрі діла.
Я б хотіла бути великою
Пташкою, наче торпеда
Щоб хватило на всіх ідіотів
Моїх файних пташиних " памьотів".
2
0
448
Ти та сама, зла...
Ти подавлюєш її щоразу
Як вона виривається знову
Ховаєш її в найглибшу шуфляду
Щоб її не бачили ніколи
Ти бажаєш її розчинити
В своїй доброті(раз і назавжди)
Бо слова її вбивають і як з нею
боротися гадки не маю
Від слів її хочеться просто втекти
І через неї мене не сприймають
А я лиш просто колись боялася висоти
В той час як вона вилізла з глибини
Із самих глибин моєї душі
Де темно і холодно бути мені( в тіні)
Я знаю , що це є я, ти та сама, зла
Темна моя сторона...
4
0
457
Ти ищешь напрасно
Снова одна возвращаюсь домой
Звёзды проводят над головой
Сколько ещё одиноких ночей
Судьба приготовила мне
Вроде и я же не против любит
Своего человека хочу я найти
Но не бывает как в сказках
Принцев нет, ты ищешь напрасно
6
0
575
Я насилу відкрию лиш очі
Я насилу відкрию лиш очі
Не промовлю я більше ні слова
Та роби ти зі мною що хочеш!
Тільки випусти потім на волю!
Я прийму усі твої правила
І з життям таким я змирилась
Та скільки ще це триватиме?
Щоб так без душі я досі жила?!
Мені байдуже, що за сюжет
Ти для мене тоді ще придумав
Я лиш чекаю, коли настане день
Щоб почути пояснення твої
Бо нічого я й так не зуміла
Прийняти в житті та зрозуміти
Людей не так легко читати
Коли серце твоє закрите.
4
0
420
Без жодної з наших красоток
Ми плакали разом ночами
Ми боролися проти неправди
Ми так намагалися стати
Тими хто в центрі уваги
Наш шлях був доволі довгим
Та ми не пройшли й половини
Ми завжди тепер готові
Відкрити нові полонини
Ми розпивали часто бутилку
Такого терпкого, полусухого
Ми інколи лиш не п'яніли
Та швидше завжди були в стані
Ми відривались по повній
І так дивували навколо
Людей, що все намагались
Сказати нам хоч слово
Та скільки ми б не сварились
Не можемо довго мовчати
Не вміємо ми двіжувати
Без жодної з наших красоток.
4
0
456
Я знову втекла...
Я знову втекла, я злякалась
Ти мене зупинити не зміг
Очима лиш глянув в слід
Ну чому нам так важко зійтись?
Я знаю, проблемою стала
Мороки в житті тобі я додала
Та я ненавмисно, така моя вдача
Себе в монастир послати не лячно
Можливо щасливо собі ми жили б
Якби не мої якісь тупі примхи
Чому ж я не можу в собі знайти?
Сміливість відкрити серце
Можливо я схаменуся
Я все зрозумію колись
І просто назад обернуся
Щоб глянути в очі твої
Та все це для мене непросто
Й тобі не зможу я пояснити
А ти не схочеш розуміти
Бо іншою будеш вже володіти.
5
0
412
Книга
Я так хочу щоб хтось прочитав,
Прочитав мене як цікаву книгу
Щоб лиш миті читання цієї чекав
І просто в неї поринув...
Я так бажаю щоб хтось захопився
Сюжетом життя моєї книги
Щоб він намагався знайти,
І шукав, рядки близькі до його тіла
Щоб хтось нотував ті думки
Хоч і дивні такі, та мої
І щоб він пам'ятав сторінки
Де я почала любити світ
Я б так хотіла щоб він дописав
Цю книгу, бо ж не кінець прочитав
А лиш частину...
2
0
476
Я піду одного разу...
Я піду одного разу назавжди
І більше ти мене не обіймеш
Я втечу кудись далеко
Де ти мене вже не знайдеш
Я так хотіла б в обіймах твоїх засинати
Та це все омана, моя вигадка давня
Ти можеш мене вже й не згадати
Знайти собі іншу, її лиш кохати
Та знай, я теж знайду собі розраду
Заповню серце чорним шоколадом
І більше не згадаю про любов
Що мучила мене крізь сон
Здавалося було і в нас майбутнє
Та ночі ті оманливі такі
То добрий день то прощавай
Пройшла любов, давай гуляй
Я думала в останнє чую голос
І вільною стаю від почуттів
Та ти даєш про себе знати знову й знову
Так ніби план не виконав ще свій
То ти гуляєш з дружбанами
То мчиш до мене на всіх парах
То іншої я чую голос!
То що ж ти хочеш? Впертий йолоп!
Чи можна вже забути все?!
Забути і тебе! Я хочу!
Щосили лиш втекти на край землі!
Де ти мене не знайдеш знову...
4
0
444
Коханою ж була...
І знову коли я побачу тебе
Тремтітиме серце й болітимуть очі
Згадають сліз ріки, що я пролила
На самоті в холоднії ночі.
Давно відпустила, та наче це сон
усі почуття прокинулись знову.
Не хочу я вірити в нашу любов!
Бо мука нестерпна для мене лиш слово!
Втекти я б хотіла та ноги німіють
Кричала б щосили, та голос пропав
Ну як так, скажи? Мене погубив ти...
"Коханою" ж була твоєю колись я.
3
0
480
Це я
Так
Привіт, це я
Твоя Любов
Я знаю, що ти вже давно чекаєш на мене
Пробач.
Та не можу до тебе прийти я
Ще рано
Ти ж зрозумій! Я прийду! Я щосили біжу лиш до тебе.
Та ти пожди
Ще день, тиждень
Ще рік і ми побачимося знову.
Ти сильна пам'ятай, бо я таких не бачила ще зроду!
Бо скільки я б до тебе йшла
Ти все чекаєш! Ти надію маєш!
Ти досі віриш в істинну любов!
Та її немає....
Пробач, це жарт
Я посміхаюсь з тебе
Пробач людино! Але ти така наївна!
І досі віриш, що прийду
Ну ну
Ти й далі вір, а я подивлюся на тебе
Й придумаю новий "прікол"
Щоб житися було не так вже й легко
Щоб весело було обом
2
0
311
Та, котра поряд кожен твій крок
І коли ти пройдеш тернисту дорогу
Ту, що привела тебе до зірок
Ти не забудь згадати про мене
Що була поряд, кожен твій крок
Я знаю, що досвідом стала для тебе
Тою, котру ти легко забув
Та маю я досі в тобі потребу
Хоч час наш давно вже минув.
Так важко забути прожиті моменти
Все те, що теплом огортало мене
Та я розумію, що згодом зустріну
Любов, що пробудить серце дурне
Давай я забуду любити щосили
Й не віддаватись отак на повал
Лиш обіцяй що вже не покинеш Котру зустрінеш так як мене...
5
0
483
Я зійду зі шляху...
Я зійду зі шляху, зупинюсь.
На обочині сяду техенько
Серед трав заховаюсь
Боюсь...
В пітьму щоб не впасти
Тримай мене ненько!
Я не знаю чому
Та сльози ллються потоком
Я не знаю чого
Стоїть наді мною тривога...
А чи та це дорога?
Чому я одна?
Чи більше нікого на світі нема?
Немає машин, і темні шляхи
Як бути далі?
Куди мені йти?!
Зупинюсь на хвилину
Затримаю подих
Назад обернусь
Щоб побачити море
І в нього зайду, хай хвилі несуть
Може додому я вже не вернусь...
3
0
507
