Chère mère (démon)
Chère mère, Voici ce que je te dis, Evidemment avec ironie : “Toi qui est toujours présente à mes côtés Toi qui est toujours là pour m’écouter.” Sache que tu ne me connais pas. Sache que tu ne me comprends pas. Et ce, parce que je garde tout pour moi. Tu ne vois que ce je veux, Tu n’es qu’une pièce dans mon jeu. Ce que tu penses être la réalité, N’est qu’un masque pour tout dissimuler. Je ne peux rien te révéler, Car si jamais tu l’apprenais, Ce serait tout mon monde qui s'écroulait. Je te hais du plus profond de mon âme Ame_troublée (J'espère prochainement écrire une version "bienveillante" qui contrasterait et qui formerait un duo avec cet texte-ci. Le bien n'existe pas sans le mal, les deux cohabitent.)
2021-01-12 23:56:59
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12497
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11539