Скітер
2022-09-28 08:40:35
Думки вголос, Особисте
Після прочитання деяких блогів та коментарів, зрозуміла, що війна в Україні і геноцид українців росіянами, для українців нічого не змінює насправді.
Коли окупант нав'язує свою культуру та перше, що робить на окупованих територіях, - вводить російську програму навчання, то ми ще думаємо, якою мовою нам розмовляти. Жесть.
Як на мене, треба було засновнику СБ спочатку ввести жорсткі правила для користувачів з обмеженням російськомовного контенту, а потім відновлювати роботу сайту.
Складається враження, що остаточно змінитися українці можуть, коли на нас скинуть пару ядерних бомб. Тоді може якісь думки і закрадуться в наші нерозумні голови.
Зросійщення було і буде зброєю. Раніше ми не надавали цьому великого значення, але тепер це видно неозброєним оком.
Як після десятків тисяч смертей та після тисяч бомбардувань, після щоденних обстрілів, після сотень катівень, після зрізання болгаркою зі шкіри татуювань з українською символікою, після десятків братських могил, можна ставити питання про те, що російський язик має право на існування в новій Україні?
Це огидно. Це танці на кістках тих, хто загинув за Батьківщину.
І не кажіть, що творчі люди поза політикою. Творчі люди - це інструменти впливу, творчість - це інструмент маніпуляцій.
Боляче читати нормативи, які закладалися в наших головах десятки років!