Блог
Всі
Новини
Читати безкоштовно першу частину:
https://booknet.ua/reader/esmna-nekromantka-dlya-sldchogo-b421059?c=4547430&p=1
Читати безкоштовно другу частину:
https://booknet.ua/reader/esmna-tamnicya-krizhano-korolevi-b425718?c=4599559&p=1
2
473
Книги
Всі
Вірші
Всі
Безжалісне сонце
...а над нами лиш сонце і чорне тло.
Мені вкотре за вічність душу звело
Аж до щему, до болю, до плям у очах.
Бо тримаю тебе у забутих речах,
На старій фотокартці, в блокноті, у сні.
Я малюю тебе на брудному вікні,
На папері, у книжці, в футболці малій.
Ти єдиний той чортовий, сильний рушій,
Що був здатен пробратись підшкірою враз,
І сказати, що з часом все буде гаразд.
І сказати найбільшу у світі брехню,
Щоби потім забрати її на війну
Та залишитись сонцем палючим, п'янким.
Божевільно гарячим, та тільки чужим.
Поки я з кожним днем вигораю, димлю,
Безкінечно холодним морем стаю.
Перетворююсь просто на чорне тло,
Щоб безжалісне сонце так не пекло.
17
6
547
Ти лише зброя
Послухай.
Я не знаю, скільки під ребрами залишилося сили та часу.
Скільки ще воно зможе триматись, видаваючи рваний стук.
Я не знаю, ще скільки поштовхів воно встигне зробити під трансом,
Тому просто читай, що я пишу, доки думки ще є поміж рук.
У легенях замало повітря. Скоро зникне й воно серед губ.
Пам'ятаєш, колись я всміхалась і читала вірші під дощами,
Доторкалася пальцями пальців та читала твої думки?
Подивися на мене зараз. Синяки під моїми очами.
Пневмонічні легені, мовчання. Ти приніс мені дим крізь роки.
Ти приніс мені війни словами. Хоча міг просто взяти й піти.
Так було б набагато легше, аніж завжди на тебе чекати.
Тільки знаєш, чекати, не хочу. Я втомилась від дурості днів.
Я втомилась тебе розуміти і брехню із душі стирати.
Бо усе це немає сенсу. Як би ти цього всього не хтів.
Ти сліпий. Ти глухий. Ти — лиш зброя. Я не хочу, щоб ти мене вбив.
Тому слухай усе це. Послухай. Я не хочу тебе більше знати.
Тебе хтось вже чекає із фронту. Хтось покраще ніж я. Хтось свій.
В мене так мало сили та голосу, що я навіть не хочу кричати.
І тобі не пораджу кричати. Краще руки у зброї зігрій.
Ми ніхто. Лише люди. Лиш правда. Я — своя. І ти теж лише свій.
14
7
570
Божевільна
Віриш? Я божевільна. Настільки, що навіть не страшно,
Дивитись на світ через призму всіх мною ж написаних книг.
Не страшно їх всі проживати і навіть вмирати не лячно,
Бо мертві герої вже мертві. Ніяких тобі інтриг.
Ніяких тобі епілогів, постфактум історій, приміток,
Зухвалих ділогій, воскреслих, чи навіть дурних ходів.
У світі усе так...не чесно? Багато дурниць та міток,
Жахливих діагнозів, шансів, які тобі хтось вручив.
І що з цим робити — не ясно. Куди себе діти, втиснути?
Життя наче фанфік по книгам, які написала рука.
Ненавиджу фанфіки, чуєш? Я хочу сьогодні заснути,
І завтра не знати нічого. Не знати уже нічорта.
Якщо я і є мала Хана, то най новий рік наступить.
Сьогодні, до ночі наступить. Я надто втомилась, ти знав?
Повір мені, я божевільна. Настільки, що хтось осудить.
Осудить за те, чого кожен, для себе не обирав.
14
0
603
