Різдво
Життя на вулиці
Диво
Різдво

Зима… Снігова королева пройшлася вже усім світом. Не обминула жодного будинку, залишаючи по собі неймовірно гарні крижані малюнки. Хуртовина гуляла світом: пухнастий сніг не міг знайти собі місця, аби просто впасти на землю. Було неймовірно холодно… Проте, хто ж у Різдвяну ніч буде поза домівками, поза сім’єю… У кожному будиночку, кожній хаті чи халупці сьогодні сяяло тепле жовте світло, кидаючи відблиск на холодний сніг за вікнами. У середині сиділи великі родини, усі домочадці розмовляли, сміялися, раділи життю…

У королівських палацах грала музика, танцювали люди: неймовірно гарно одягнені леді та підтягнуті молоді люди… Королівська сім’я сиділа спостерігаючи за цим дійством, стіл просто ломився від різноманітних наїдків: були тут і святкова індичка, і запечена курка, і різноманітні напої, екзотичні фрукти, великі тарелі смаколиків.

Усім було весело... Окрім елегантної принцеси Еліни… Дівчина чотирнадцяти років сиділа і просто спостерігала… Ні, далеко не за балом, не за галантними па, а за холодним снігом, що кружляв на вулиці, за «сніговою королевою», яка прямо зараз малювала малюнки на королівських вікнах...

-Що з тобою, Еліно?- тихенько запитала королева, нахилившись до Еліни.

-Не знаю, мамо…

-Дивися, усі твої сестри веселяться, радіють. Сьогодні ж таке велике свято!

І дійсно, юні принцеси розмовляли про те, які корони замовлять собі у майбутньому, і з якого матеріалу буде їхня церемоніальна сукня - з оксамиту чи з шовку, за кого вони вийдуть заміж у майбутньому…

Юна Еліна не була такою, як усі. Її не цікавили ні бали, ні сукні, ні все золото та розкоші цього палацу.

Відсунувши позолочений стілець, Еліна встала із-за столу і попрямувала до виходу.

-Куди ти зібралася, Еліно?-запитав Король.

-До себе у кімнату… Не дуже гарно себе почуваю…

Та, схоже, Еліна навіть не збиралася йти до своєї кімнати. Обережно вона спустилася до підвалу, де знаходився увесь теплий одяг жителів замку. Підійшовши до свого елегантного багряно – позолоченого пуховичка, який просто сяяв навіть тут, при мінімальному освітлені, дівчина обережно зняла його і швидко одягнула, накинувши капюшона. Юна принцеса тихенько побігла до головних воріт замку…

© Андрій Лісовий,
книга «Різдвяна Історія».
Життя на вулиці
Коментарі