Війна розлучає
Anna Горбова
Тече вода в синє море Та попід горою Питається дівчинонька Чом ти не зі мною? Чом покинув однісіньку? В час важкий Та й поїхав воювати — За Дніпро та Стир! Дівчинонька все чекала Парубка з війни І надії не втрачала, молилась за гріхи! Та доля не для всіх дає поблажки Вже війна скінчилась Скільки літ пройшло Час летів невтомно Вже жінка вона, та не вийшла заміж! Дівчиной вона Все ждала кохана з війни хлопчака!
2019-06-01 10:59:11
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Anna Горбова
Пишіть якщо сподобалось!!!
Відповісти
2019-06-08 15:45:58
Подобається
Інші вірші поета
Кохані очі Безсоння Сірий дощ
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12463
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15909