Ну нарешті закінчився захід з нагоди останнього дзвоника. Ми ліниво поплентались до класу де наш класний керівник Богдан Вікторович, висловив прохання, щоб на літніх канікулах ми не забували про хорошу поведінку, правила дорожнього руху і т. п.
Я сів на лавку на зупинці і дістав телефон, щоб хоч якось скоротати час до приїзду потрібного автобусу.
- А ти хоч навушники взяла? - Промовив таемничий голос зза спини.
Я обернувся, та позаду нікого не було.
- Хей, я перед тобою - промовив той же голос
Я подивився, і справді, переді мною стояв чоловік з золотистим волоссям.
- Моє ім'я Зейобор, та для тебе я Зей. Я буду твоїм супровідником на найближче життя.
Я спробував щось згадати про цих супровідників, та нічого не вийшло.
Хоча стоп, звідки він знає що я його бачу?
Зей, наче прочитавши мої думки, промовив:
- Мене ознайомив з твоїм досьє містер Деіон. Доречі, тобі потрібно до нього зайти, він тобі про все розповість.
Прямо переді мною з'явився світлий прохід, в який ступив Зей. Ну щож, сподіваюсь він не посланник люцифера, і це не пастка.
Я впевнено зробив крок до світла. Спочатку я не міг відкрити очі, бо ті ніяк не могли звикнути до яскравого світла.
Коли я всетаки призвичайвся до світла, то побачив білу кімнату, де серед меблів були лише столик та два стільці, на одним з яких сидів чоловік, років так тридцяти з чорним волоссям.
- Це містер Деіон. - прошептів мені на вухо Зей
- Сідай. - раптом сказав містер Деіон, від чого по спині пробігли мурашки
Я сів на стілець і уставився на Деіона.
- Ну, з Зейбором ти вже познайомився, а я містер Деіон, Та можеш називати мене Ден
- Містер Ден? ну це звучить вже якось смішно. - промовив десь ззаду мій супровідник, та Деіон навіть вухом не повів
- Напевно тобі цікаво хто такий супровідник. Супровідник це той, хто буде тебе супроводжувати скрізь, він має допомагати та захищати. Його підбирають по нитці розуму, але в твоєму випадку підбирали ще й по нитці душі, бо вам потрібно ладити між собою. Доречі твій супровідник це супровідник пригод. Я, містер Деіон, твій учитель, бо тиж розумієш хто ти.
- Ти чарівник, Гаррі - промовив ззаду Зей
- Вперше, Зею, ти правий.
Мої очі округлились від здивування
- Чому ти дивуєшся? Кожен хто може нас бачити має магію в душі, інакше ніяк. - промовив Деіон.
- Зараз я відкрию тобі портал до дому, ти маєш виспатись перед завтрішнім днем.
Переді мною відкрився портал, і я швидко опинився в себе вдома.
Гадаю, з цим треба переспати, і обдумати на свіжу голову.