فَقيرٌ
بـلِـيـر
شخصٌ يبْكي كلّ ليلَة شخْص من الذّل ذاقَ ما لَم يذقْه الفاسِد شَخص رمِي بكلِمات السّوء اخْبروه انّه قَذر اخبَروه انّه غيرُ شرِيف سخِروا منهُ اخبَروه انّه لا يستَحق العَيش كُل هذا لاَنه فقِير و ما كَان الفَقر عيبًا و لنْ يكونَ يومًا و مَن يسخَر من الفَقير ابْشرك انّه انظَف منكَ روحيّا الجَمال و الرقَي ليس بالمَلابس او الأكل بل بـ الروحِ الاخلاقْ لـ ذلك قَبل ان تَحكم تذَكر من انتَ اوّلا... و ما هِي وظيفَتك في الحَياة ام انّك مجرّد مبَذرٍ عابِث في الكوْن يطْلب من الاخرِين الموتَ
2018-08-22 11:46:45
18
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
سَلام
الصورة حلوة .
Відповісти
2018-08-22 16:00:04
1
سَلام
الفقير فقير الأخلاق .
Відповісти
2018-08-22 16:00:50
1
jrr_tu
الفقر ليس عيبا
Відповісти
2018-08-26 03:33:26
Подобається
Інші вірші поета
ذكَر لكنْ لَيس رجُل الفَتاة الثّلج عنَما يُكشفُ السّتار المَوتُ
Інші поети
montelude
@montelude
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330
Кохаю
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504