2 глава
POV Lilian
Мама пішла на роботу, Елісон злиняла до подруги залишивши мене одну.
- Ну що ж. Якщо я сама вдома то...- я побігла наверх, взяла свій телефон і повну гучність ввімкнула KISS- Detroit rock city.
Почавши танцювати, грати на уявній гітарі я і не почула що до будинку хтось ввійшов.
Я повернулася у наш світ лише тоді ,як хтось вимкнув пісню.
- Марк? Марк! Ти приїхав!- побачивши найкращого друга я кинулася його обіймати.
- Аж такої бурхливої реакції я від тебе не очікував. - він обійняв мене у відповідь.
Марк- це мій най-найкращий друг. Скільки себе пам'ятаю ми завжди були разом. Він поїхав цього літа до Каліфорнії з батьками і сказав ,що за тиждень до початку школи повернеться.
- Я так давно тебе не бачила! 3 місяці літа пройшли не так весело без тебе. Ходімо покажу як я "весело" відпочила цього літа. - я потягнула його до себе у кімнату.
Вийнявши із шафи велику коробку з фото ,ми почали передивлятися всі зроблені мною фото.
- Марк я їду до Лондону.
- Навіщо?
- Програма обміну. Ти пам'ятаєш Джемму?- подивившись на нього спитала я. - Пам'ятаєш. Так от я житиму у неї.
- Наскільки я пам'ятаю, що у неї є старший брат.
- Хто? Гарольд? Я тебе прошу. Одного разу Джемма зателефонувала йому і ввімкнула FaceTime, а той був у кугурумі єдинорога. Як така людина може бути старшою і розумнішою. У мене таке враження що він старший від мене всього на рік ,а ще дитина. - я розмірковувала так наче стара тітка.
- Але я так не думаю. Ти краще поводься не так як вдома. Будь трошки людянішою. І побережи їхній слух. Бо твоїх KISS, AC\DC,Twenty One Pilots не кожен витримає. Та і стрьомні вони якісь. - я подивилася на нього злими очима і він замовк.
- А тепер послухай сюди містере "Я люблю критикувати чужий смак музики" я не дам критикувати своїх. Ще одне криве слово у бік моєї музики..
Їй богу роздеру як Тузик грілку. - у гніві я страшна. Тому, що нікому не дано такого права ображати смак у музиці. - Сподіваюся ти второпав?!
Настільки одночасно і нажахану, і готову вибухнути від сміху людину я бачу вперше. Марк спочатку уважно слухав, та потім подивившись вниз і побачивши що я стала навшпиньки щоб якось наші очі були на одному рівні він засміявся. Ну а що зробити якщо маленька?!
- Ти така маленька. І одночасно і зла, і дуже-дуже мила. - вимовив він через сміх.
- Заткнися.- я вдарила його ліктем у бік.
- Ти що зовсім страх загубила?! От зараз я тебе...- після цих слів я чітко зрозуміла що треба драпати. І якнайшвидше.
Вибігши із кімнати я рванула на задній двір. Марк також не відставав.
- Спробуй наздогнати!- крикнула я та забула подивитися під ноги.
Із розгону я влетіла у басейн. Марку точно тепер кердик.
Я якось вилізла із того злощасного басейну ,та пішла за рушником.
За мною поплівся зігнувшийся на 90° від сміху Марк.
- Ти так смішно шубовснула у басейн. Я не можу !
- Оце ти,друже, тепер сказав зайве. - не витрачаючи ні хвилини Марк побіг до моєї кімнати.
Я взяла рушник і спокійно пішла за ним. Дійшовши до кімнати я повільно відкрила двері. Зайшовши до кімнати я зрозуміла що я у пастці.
Та падлина стояв ззаду і закрив двері.
Марк почав повільно наступати.
- Марк ти зараз зробиш найдурніший вчинок у своєму житті.- я сказала це на одному диханні коли він підійшов до мене занадто близько.
- Але я це зроблю. - він обхопив мою голову руками і притягнув до себе. За декілька міліметрів він сказав:
- Але спершу я хочу тобі сказати... Я тебе люблю. - після цих слів я відчула його губи на своїх. Розірвати поцілунок ніхто не хотів , та нестача повітря зробила це за нас.
- Я тебе також. Знаєш як кажуть : " Придурок придурка знайшов"- відповіла я знаючи що вже можу не приховувати почуття до Марка.
- І хто так каже?
- Я.
- Я давно хотів це тобі сказати та все ніяк не наважувався. Страх бути відкинутим від тебе.
- Навіть якщо я б тобі відмовила чого б звісно не сталося то дружила б із тобою до кінця життя.
- Так ти що також?...
- Саме так. Також боялася бути не зрозумілою. - я лише посміхнулася. - Та думаю нам не має чого тепер приховувати. Ми тепер одне ціле.
- Так. Давай повернемося до Лондону. Ти житимеш у Джемми. У неї є старший брат. Як його звати?
- Гаррі. А що?
- Якщо він тебе хоч зачепить я його....
- Я знаю ще краще. Будильник на три години ночі і на мелодію KISS- Detroit rock city. Шик. Лі буде задоволена. У мені говорить маніяк. Іноді. - я лише пожала плечима.
- Впізнаю свою Лілі. - Марк обняв мене.
Я лише посміхнулася та обняла його у відповідь.
Мама пішла на роботу, Елісон злиняла до подруги залишивши мене одну.
- Ну що ж. Якщо я сама вдома то...- я побігла наверх, взяла свій телефон і повну гучність ввімкнула KISS- Detroit rock city.
Почавши танцювати, грати на уявній гітарі я і не почула що до будинку хтось ввійшов.
Я повернулася у наш світ лише тоді ,як хтось вимкнув пісню.
- Марк? Марк! Ти приїхав!- побачивши найкращого друга я кинулася його обіймати.
- Аж такої бурхливої реакції я від тебе не очікував. - він обійняв мене у відповідь.
Марк- це мій най-найкращий друг. Скільки себе пам'ятаю ми завжди були разом. Він поїхав цього літа до Каліфорнії з батьками і сказав ,що за тиждень до початку школи повернеться.
- Я так давно тебе не бачила! 3 місяці літа пройшли не так весело без тебе. Ходімо покажу як я "весело" відпочила цього літа. - я потягнула його до себе у кімнату.
Вийнявши із шафи велику коробку з фото ,ми почали передивлятися всі зроблені мною фото.
- Марк я їду до Лондону.
- Навіщо?
- Програма обміну. Ти пам'ятаєш Джемму?- подивившись на нього спитала я. - Пам'ятаєш. Так от я житиму у неї.
- Наскільки я пам'ятаю, що у неї є старший брат.
- Хто? Гарольд? Я тебе прошу. Одного разу Джемма зателефонувала йому і ввімкнула FaceTime, а той був у кугурумі єдинорога. Як така людина може бути старшою і розумнішою. У мене таке враження що він старший від мене всього на рік ,а ще дитина. - я розмірковувала так наче стара тітка.
- Але я так не думаю. Ти краще поводься не так як вдома. Будь трошки людянішою. І побережи їхній слух. Бо твоїх KISS, AC\DC,Twenty One Pilots не кожен витримає. Та і стрьомні вони якісь. - я подивилася на нього злими очима і він замовк.
- А тепер послухай сюди містере "Я люблю критикувати чужий смак музики" я не дам критикувати своїх. Ще одне криве слово у бік моєї музики..
Їй богу роздеру як Тузик грілку. - у гніві я страшна. Тому, що нікому не дано такого права ображати смак у музиці. - Сподіваюся ти второпав?!
Настільки одночасно і нажахану, і готову вибухнути від сміху людину я бачу вперше. Марк спочатку уважно слухав, та потім подивившись вниз і побачивши що я стала навшпиньки щоб якось наші очі були на одному рівні він засміявся. Ну а що зробити якщо маленька?!
- Ти така маленька. І одночасно і зла, і дуже-дуже мила. - вимовив він через сміх.
- Заткнися.- я вдарила його ліктем у бік.
- Ти що зовсім страх загубила?! От зараз я тебе...- після цих слів я чітко зрозуміла що треба драпати. І якнайшвидше.
Вибігши із кімнати я рванула на задній двір. Марк також не відставав.
- Спробуй наздогнати!- крикнула я та забула подивитися під ноги.
Із розгону я влетіла у басейн. Марку точно тепер кердик.
Я якось вилізла із того злощасного басейну ,та пішла за рушником.
За мною поплівся зігнувшийся на 90° від сміху Марк.
- Ти так смішно шубовснула у басейн. Я не можу !
- Оце ти,друже, тепер сказав зайве. - не витрачаючи ні хвилини Марк побіг до моєї кімнати.
Я взяла рушник і спокійно пішла за ним. Дійшовши до кімнати я повільно відкрила двері. Зайшовши до кімнати я зрозуміла що я у пастці.
Та падлина стояв ззаду і закрив двері.
Марк почав повільно наступати.
- Марк ти зараз зробиш найдурніший вчинок у своєму житті.- я сказала це на одному диханні коли він підійшов до мене занадто близько.
- Але я це зроблю. - він обхопив мою голову руками і притягнув до себе. За декілька міліметрів він сказав:
- Але спершу я хочу тобі сказати... Я тебе люблю. - після цих слів я відчула його губи на своїх. Розірвати поцілунок ніхто не хотів , та нестача повітря зробила це за нас.
- Я тебе також. Знаєш як кажуть : " Придурок придурка знайшов"- відповіла я знаючи що вже можу не приховувати почуття до Марка.
- І хто так каже?
- Я.
- Я давно хотів це тобі сказати та все ніяк не наважувався. Страх бути відкинутим від тебе.
- Навіть якщо я б тобі відмовила чого б звісно не сталося то дружила б із тобою до кінця життя.
- Так ти що також?...
- Саме так. Також боялася бути не зрозумілою. - я лише посміхнулася. - Та думаю нам не має чого тепер приховувати. Ми тепер одне ціле.
- Так. Давай повернемося до Лондону. Ти житимеш у Джемми. У неї є старший брат. Як його звати?
- Гаррі. А що?
- Якщо він тебе хоч зачепить я його....
- Я знаю ще краще. Будильник на три години ночі і на мелодію KISS- Detroit rock city. Шик. Лі буде задоволена. У мені говорить маніяк. Іноді. - я лише пожала плечима.
- Впізнаю свою Лілі. - Марк обняв мене.
Я лише посміхнулася та обняла його у відповідь.
Коментарі