1 глава
2 глава
3 глава
4 глава
5 глава
6 глава
7 глава
5 глава

-Що?!!! Ах, скотина він така! Гад! - я думаю що Марку мінімум назавжди не можна буде підійти до нашого будинку. Елісон у гніві дуже страшна.

- Еллі, заспокойся.- намагалася я заспокоїти сестру, бо вона мала вибухнути від злості.

- Нехай він лише підійде до тебе, я його каструю, їй богу!- Еллі сказала це з таким виразом обличчя, ніби вона Люцифер, власною персоною.

Мені, звісно стало дуже смішно, і я забувши про все, від душі засміялася.

Елісон спочатку дивилася на мене, як баран на нові ворота, а потім видала:

- Ти чого ржеш, як ненормальна? Я серйозно каструю ту сволоту.

- Ну, ти просто це так сказала, та ще з таким виразом обличчя, що я не втрималася.- відповіла я, і продовжила сміятися.

- Буде ходити, кастрований. Не буде чим теліпати. - мене поперло ще більше. Та і Еллі не витримала, і впала біля мене тримаючись за живіт.

Через сміх я ледве почула, що мій телефон безперервно колотить пісня, яка у мене на виклику.

- Лі, біля апарату. - ще сміючись сказала я.

- Лілі, це ти? - у відповідь я почула шикарний, ні, божественний хриплий голос.

- А хто питає? - сказала я, вже заспокоївшись.

- Гаррі Стайлс власною персоною. - сказати що я у ступорі, нічого не сказати.

- Гаррі? Звідки у тебе мій номер? - запитала я, коли прийшла до себе.

- У Джемми виклянчив. - сказав він, і я засміялась.

- Виклянчив? У 18 років ти ще щось клянчиш? - мені дуже погано, живіт ще не пройшов після попереднього сміху, а тут знову.

- Ти у випускному класі? - питання так питання.

- Ну так. А що?

- Тобі, по ідеї має бути також 18 років, так?

- Так. Але мене відправили до школи на рік раніше.

- І ти будеш вчитися зі мною, в одному класі, і сидітимеш зі мною за одною партою. Я вже постарався. - ну, він що тю-тю?

- Ти що тю-тю? А якщо я не хочу. - у відповідь він лише засміявся. - Ти що ржеш? Придурок кучерявий. - випалила я, і скинула.

POV Harry

- Ти що ржеш? Придурок кучерявий. - сказала Лі і скинула.

- Ало, Лі, Лі! - я почав кричати, та вже пізно. - Блін! - я кинув телефон на ліжко.

- Гаррі? - до кімнати зайшов Зейн. - Ти як?

- Я щойно зірвав розмову своїм тупим характером.

- Дай вгадаю, це та дівчина яка має бути за програмою обміну?

- Ага. - сказав я, і закрив обличчя подушкою.

- Помоєму ти втріскався, бро. - сказав Зейн і засміявся.

- Ой, я не сміявся з тебе тоді, коли ти сказав що закохався в Лімо. Я не ржав. - Зейн помітно почервонів. - Та і як я можу закохатися в ту, яку ніколи не бачив. Я лише чув її.

- Втріскався.

- Ні. А ти Лімо сказав?

- Ну, майже...

- Зейн!

- Я намагався. Та він зробив це першим.

- Він що?!!!!!!- я вирячив очі, і вони були як у пекінеса.

- Ага. В сказав першим.

- Ну ви і даєте.


Знаю, трохи незвично у кінці, але чому б не спробувати😅

© Bohdana Chutora,
книга «Program Exchange».
Коментарі