1 глава
2 глава
3 глава
4 глава
5 глава
6 глава
7 глава
7 глава
POV Harry

Хлопці мене дістали, випитуючи хто вона. Я звісно мовчав як партизан, але ідіотська посмішка ніяк не хотіла зникати з мого обличчя.

- Гарольд, ти можеш вже нарешті сказати нам, хто вона?!- у Луі вже здавали нерви.

- Не скажу. Ви самі її побачите через три дні. І будете бачити її увесь наступний рік.- відповів я , та знову задумався.

Як же ж добре, що я вже скоро побачу її.

- Хазза, може вже піднімеш?- Найл теліпав моє плече.

- Ась? Що підняти?

- Дзвінок, Гаррі,дзвінок.- Найлер дивився на мене незрозумілим поглядом.- Як ти можеш не чути, якщо він такий гучний.

Я швидко підняв дзвінок, і почув її голос.

- Привіт, Гарольд.

- Привіт, Лі.

- Я тебе не відволікаю?

- Та ні.- я подивився на хлопців, а ті мало не вмирали від сміху, а особливо Зі.- Зовсім.

- Тоді добре. А можна питання?

- Давай.

- А хто там у тебе так несамовито сміється?

- То хлопці. Виходь на відео-зв'язок.

- Я щойно встала. Який ще відео-зв'язок?!

- Давай, буде весело.

- Ну гаразд. Айн момент.- відповіла Лі, та ввімкнула Facetime.

За секунду я побачив її. Довге каштанове волосся, неймовірно красиві синьо-сірі очі, та божественна усмішка.

Такою я її і уявляв.

- Привіт!- сказала вона, і енергійно помахала мені рукою.

- Привіт!- я звісно трохи засоромився.

- Ну і де твої хлопці?- Найл, Луі, Ліам та Зейн одночасно закричали:" Привіт!"

Картина була досить смішна: п'ять хлопців намагаються втиснутися так, щоб кожного з них було видно. Це дійство розсмішило Лілі, і вона засміялася.

- Так, хлопці, давайте по одному.- сказав я коли всі змогли поміститися у об'єктив.

- Привіт! Я Найл, друзі звуть мене Найлер, а Луі -Ніель.

- Привіт! Я Луі, друзі звуть мене Луіджі, хоча це прізвисько мене бісить.

- Привіт! Я Ліам, друзі звуть мене Лімо, або Лі.

- Бро! Мене також Лі.- сказала Лілі і засміялася.

- Привіт! Я Зейн, друзі звуть мене Зі.

- Ну ось всі познайомились..- Лілі перебила мене:

- Ей! Я ще не представилась. Я Ліліан, друзі звуть Лілі, або Лі.

- Тепер всі знайомі. Можемо дуріти.

- Я тільки за!- сказала Лі, і знову розсміялася. Я ладен слухати вічно її сміх.


© Bohdana Chutora,
книга «Program Exchange».
Коментарі