"Золоті ворота"
Як упав я з коня, не дістався воріт..
Саме тих-золотих..
Саме тих..
Біля них сидів дід, та людей пропускав.
Але глянув у мій бік, голову опускав,
та мене не пускав!
Я кричав;
-Що не так?
Але він все мовчав..
Я з собою не у мирі, та і з іншими я не дружив..
Але ось збираючи сили, намагався
потрапити туди..
Туди де-колони із золота, де немає ні смутку, журби..
Де людей поважають, та у вічність злітає, ця страждальна людина війни..
Я просив, та молився, хоч незнав
я молитов..
Щоб впустили мене, бути там де нема заборон..
Але це все дарма..
Тут із хмар, з'явились величні Боги.
Вже сказали мені;
-Поживи ще синок...
Поживи..
Саме тих-золотих..
Саме тих..
Біля них сидів дід, та людей пропускав.
Але глянув у мій бік, голову опускав,
та мене не пускав!
Я кричав;
-Що не так?
Але він все мовчав..
Я з собою не у мирі, та і з іншими я не дружив..
Але ось збираючи сили, намагався
потрапити туди..
Туди де-колони із золота, де немає ні смутку, журби..
Де людей поважають, та у вічність злітає, ця страждальна людина війни..
Я просив, та молився, хоч незнав
я молитов..
Щоб впустили мене, бути там де нема заборон..
Але це все дарма..
Тут із хмар, з'явились величні Боги.
Вже сказали мені;
-Поживи ще синок...
Поживи..
Коментарі