"Сам в кімнаті"
Там вітер,дах мій рвав.
І дощ по вікнам друкував рядки.
Я сам собі історії складав.
Які вигадував роки..
І дні мої з часом сумніші стали.
Я не згадаю радісні пісні..
Надворі смуток,та журба гуляє.
Коли набридне їй, розгулювати скрізь..
Я вірив людям, довіряв найближчим.
Але вже згодом зрозумів..
Все важче стало довіряти всім.
Напевно черствішим став з роками.
І посміхатись перестав..
Чому це сталось?
Невже відкрилась рана..
Яку із часом я вже забував..
І дощ по вікнам друкував рядки.
Я сам собі історії складав.
Які вигадував роки..
І дні мої з часом сумніші стали.
Я не згадаю радісні пісні..
Надворі смуток,та журба гуляє.
Коли набридне їй, розгулювати скрізь..
Я вірив людям, довіряв найближчим.
Але вже згодом зрозумів..
Все важче стало довіряти всім.
Напевно черствішим став з роками.
І посміхатись перестав..
Чому це сталось?
Невже відкрилась рана..
Яку із часом я вже забував..
Коментарі