Поема "Спостерігач"
У тихого ставка вона гуляти любить
Я за нею слідкую я з дуба кожен день.
Я знову відчув, що до неї відчуваю
І це відчуття, ніколи не мине!
І нічого на світі не було чудесніше,
Як радіти їй, кохати і тужити.
І ховаючись на дубі тихо слухати її пісні.
І іноді трохи під себе, підспівувати їй.
Ой який смішний парубок цей..
Думає, що я не помічаю його.
- Яка ж вона мила...
- Адже кохає точно, знаю.
- З глузду мене звела...
- Навіщо він ховається, навіщо?
- Птахи в небо злітають,
Опалий зелений листок по воді пливе,
А я все не розумію, про кого вона у ставка щодня співає.
Скоріше б підійти знайти погляд цей.
Піходила все ближче, до мене вже вона..
Ця мавка лісова, побачити мене
Ніяк і не змогла!
Я був захований від неї
Надів собі плаща..
Ой який смішний парубок цей..
Думає, що я не помічаю його.
- Як вона мила...
- Адже кохає точно, знаю.
- З глузду мене звела...
- Навіщо він ховається, навіщо?
- Птахи в небо злітають,
Опалий зелений листок по воді пливе,
А я все не розумію, про кого вона у ставка щодня співає.
Скоріше підійти знайти погляд цей..
Але раптом пролунав хрускіт, і гілка надломилась,
І разом з нею я, в ставок звалився в цей же час.
Ледве не втопився, на все життя води напився.
Я виплив якось, сів на камінь і притих..
Але зі спини моєї зняла вона латаття.
Приставила до свого розкішного волосся.
І на обличчі побачив я милу посмішку її.
Чого там і казати, посміхнувся я і сам...
Я за нею слідкую я з дуба кожен день.
Я знову відчув, що до неї відчуваю
І це відчуття, ніколи не мине!
І нічого на світі не було чудесніше,
Як радіти їй, кохати і тужити.
І ховаючись на дубі тихо слухати її пісні.
І іноді трохи під себе, підспівувати їй.
Ой який смішний парубок цей..
Думає, що я не помічаю його.
- Яка ж вона мила...
- Адже кохає точно, знаю.
- З глузду мене звела...
- Навіщо він ховається, навіщо?
- Птахи в небо злітають,
Опалий зелений листок по воді пливе,
А я все не розумію, про кого вона у ставка щодня співає.
Скоріше б підійти знайти погляд цей.
Піходила все ближче, до мене вже вона..
Ця мавка лісова, побачити мене
Ніяк і не змогла!
Я був захований від неї
Надів собі плаща..
Ой який смішний парубок цей..
Думає, що я не помічаю його.
- Як вона мила...
- Адже кохає точно, знаю.
- З глузду мене звела...
- Навіщо він ховається, навіщо?
- Птахи в небо злітають,
Опалий зелений листок по воді пливе,
А я все не розумію, про кого вона у ставка щодня співає.
Скоріше підійти знайти погляд цей..
Але раптом пролунав хрускіт, і гілка надломилась,
І разом з нею я, в ставок звалився в цей же час.
Ледве не втопився, на все життя води напився.
Я виплив якось, сів на камінь і притих..
Але зі спини моєї зняла вона латаття.
Приставила до свого розкішного волосся.
І на обличчі побачив я милу посмішку її.
Чого там і казати, посміхнувся я і сам...
Коментарі