"Поговори зі мною"
"До Зими"
"Говори мені"
"Я йду"
"Знову на краю"
"Історія Кохання"
"Наші рани тільки наші"
"В пошуках кохання"
"Прощання"
"Самітник"
Поема "Спостерігач"
"Уява моя"
"Книга Кохання"
"Самітник"
В омуті очей твоїх намагався залишитись тут..
І кожен раз будуючи стіну з піску..
Я пам'ятав часи коли я був не тут..
Тоді коли вже на мені висів роками бруд!

Коли мене ці хвилі збивали з ніг.
Я пам'ятаю лиш складних думок політ..

В омуті очей намагався потонути..
Але нажаль врятованим я мушу бути..
І скільки днів будую я твердиню.
Нашу домівку з піску та пластиліну..

Уже роки пройшли, за дверима сніг.
Я весь у зморшках сиджу собі в пітьмі..
І хтось зайшов включив світло в кімнаті.
Мене цим світлом огорнути раді..

Та я вже не той ким був колись раніше.
Закрився я у собі, "Загублений роками Ніцше"

Ти посміхнулась сказавши:
-Дурень ти старий..
Але нажаль останні дні мої.
Без тебе- не мої..
Тебе я не зберіг, і сенс життя був втрачений повік.

© Честер Фінч,
книга «Збірник Віршів та Поем "Місце Щасливих Людей"».
Поема "Спостерігач"
Коментарі