Мій привид
Дар Лі Врай
Я шукала тебе за завісою, Я шукала тебе під диваном Точно торкнулась тебе рукою, Ти знаходишся тут. Я знаю. Намагалась почути за тишею, До шафи я теж заглядаю, Подивилась у дзеркало: пусто... Покажися мені. Благаю! Я вже бачила тебе за книжкою, Коли ледь не впустила каву Я відчула твій погляд до мене Ти звернувся тоді: "Вітаю". Я ледь не впустила горнятко, Ти легко його підхопив, Посміхнувся мені так солодко І в повітрі себе розчинив. Дивлюсь я у дзеркало з думкою: Так багато для мене зробив В кожній справі твоя допомога Все за участю твоїх див. Поки я відвернулась на хвильку Ти книжки вже на місці лишив, А коли я ледве не впала Ти з легкістю мене зловив. На люстро дивилася вражено Бо до мене звернулися карі Очі твої та посмішка... Не тікай нікуди! Взиваю! Завалені всі ми роботою, Ось і мені час іти. Коли повернуся додому Знов повторю на вході: Де ти? Я шукаю тебе за завісою, Я шукаю тебе під диваном Точно торкалась тебе рукою, Ти знаходився тут. Я знаю...
2024-09-21 18:45:02
0
0
Інші категорії
Любовні Вірші до свят Привітання Вірші в прозі Для підлітків Філософські
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12338
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16708