Мій привид
Дар Лі Врай
Я шукала тебе за завісою, Я шукала тебе під диваном Точно торкнулась тебе рукою, Ти знаходишся тут. Я знаю. Намагалась почути за тишею, До шафи я теж заглядаю, Подивилась у дзеркало: пусто... Покажися мені. Благаю! Я вже бачила тебе за книжкою, Коли ледь не впустила каву Я відчула твій погляд до мене Ти звернувся тоді: "Вітаю". Я ледь не впустила горнятко, Ти легко його підхопив, Посміхнувся мені так солодко І в повітрі себе розчинив. Дивлюсь я у дзеркало з думкою: Так багато для мене зробив В кожній справі твоя допомога Все за участю твоїх див. Поки я відвернулась на хвильку Ти книжки вже на місці лишив, А коли я ледве не впала Ти з легкістю мене зловив. На люстро дивилася вражено Бо до мене звернулися карі Очі твої та посмішка... Не тікай нікуди! Взиваю! Завалені всі ми роботою, Ось і мені час іти. Коли повернуся додому Знов повторю на вході: Де ти? Я шукаю тебе за завісою, Я шукаю тебе під диваном Точно торкалась тебе рукою, Ти знаходився тут. Я знаю...
2024-09-21 18:45:02
0
0
Інші категорії
Радісні вірші Вірші до свят Філософські Для підлітків Для дітей Вірші в прозі
Інші поети
Alexander Huseynov
@Alex_Huseynov
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2424
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16386