Простий початок не простого дня
Я почув біль, щось мене ударило. Я упав. Мене почала боліти спина від удару об легко засніжений тратуар. Я не розумів що сталось. Підвівся та зніяковів, побачивши, таку ж дівчину, яка упала на мене. Це була вродлива, молода дівчина, та через не стандартну ситуацію вона виглядала дуже занепокоєною, та це робило її тільки красивішою. Я допоміг їй піднятись, вона, на мій подив, почала вибачатись, сказала, що не помітила, задивилась. Я заспокоїв, сказав, що все добре, і далі на мій подив, вона зраділа і швиденько пішла геть, опустиши очі. Я стояв здивований, дивившись їй у слід, дивуючись все більше сьогоднішнім днем. Я стояв так, роздумуючи хто вона, як так я сам її не помітив. Вона не помітила, а я хіба помітив? Секунду до падіння слідкував далеко не за дорогою, мені стало смішно та трішки соромно за те, що не вибачився, розгубився. Та мене зацікавила її манера. Обірвав мої роздуми чоловік, який підійшов до мене і спитав: "все добре?". Я відповів, що зі мною все впорядку, та спитав за дівчину, він відповів, що не бачив її, подякувавши йому, я пішов далі, але уже роздумуючи над цією загадковою персоною.
Коментарі