Пейринг або Персонажі:
Дороті Гейл, Тото, Страшко, Дроворуб, Хоробрий лев, Ерніл Віло, Маршал Зефір/ Порцелянова принцеса, Блазень, Глінда Предобра, Баркас або Тарран.

Після того як Дороті і Тото приземлилися в країні Оз, вони пішли дорогою із жовтої цегли. Увійшовши в ліс навіть не помітили що за ними хтось стеже. Коли Дороті хотіла подивитися що за деревом її хтось схопив і привязав, Тото теж звязали і йому це не сподобалось. Перед ними з'явився силует
коли цей силует підійшов ближче можна було зрозуміти хто це був. Перед ними стояла дівчина років 27,вся в обладунках і на спині в неї був плащ але де-не-де порвати, на її голові був капюшон а пів лиця закрито шарфом за спиною в неї було два мечі, вона вийняла одного і підвела до горла Дороті.
- Ти хто? - тихо запитала незнайомка.
- Я Дороті Гейл а це Тото.
- То ти Дороті Гейл Канзаська винищувачка відьом?  - ховаючись меча запитала дівчина. - Пробачте за це.
І прийнялася розвязувати Грозу відьом.
- Я Ерніл Віло - охоронець веселколіта рада познайомитись. Я прямую в Смарагдове місто, а Ви? - знімаючи капішона та шарфа відповіла Ерніл Віло.
- Я теж! 
- Я буду вашою охороною до міста , зараз в країні Оз тяжкі часи тому ви наша єдина надія. - з серйозністю відповіла Ерніл.
- Гаразд.
Всі разом вони прямували лісом поки не зустріли величезну сову.
- Так а Смарагдове місто має бути там.. напевно. - не впевнено відповіла Дороті, показуючи в даль.
- Так все правильно, але я б рекомендував і інші міста! - відповіла сова.
- Ух ви такий жи... - хотіла доказати Дороті, але сова незрозуміло на неї подивився - життєрадісна сова!
- Ооуу дякую, мене звати Філін Сова, а вас як?
- Мене звати Дороті Гейл а це Тото.
- А мене звуть Ерніл Віло. - зробила поклон дівчина та підійшла до Філіна- дозвольте запитати ми правильно ідемо до Смарадового міста?
- Так але я знаю короткий шлях через Цукеркове графство.
- Хмм а це буде швидше бо я так поспішаю до Смарадового міста.
- Але там є дуже суворі закони , - він підійшов до таблички зробленої з шоколаду, - Роби все що написано на табличках.
На табличці було написано "Можна їсти все що захочеш"
-Ти сказав що треба робити все що сказано на табличці.
- Так і є... Вони поміняли закон ,ура ,вони поміняли закон.
Філін скинув табличку і почав їсти все що попадеться під крила. Дороті і Тото робили так само їли все підряд. Ерніл стала біля дерева та почала читати книгу поскільки вони почали співати. Вони вже про співали та наїлися все що їм попало під руки і тепер лежали та відпочивали, Ерніл почала плечима та посміхнулася. Та ту взялися нізвідки солдати і встали біля них, вперед них вийшов високий солдат схожий на зефір.
- Вас заарештувано. - Сказав солдат.
- І нас намагається заарештувати величезна зефірина?  - запитала Дороті.
- Маршал Зефір, мені дуже шкода, але в нас всюди таблички.
Дороті озирнулась вкруг і побачила таблички з написами " Не можна їсти ".
- Але ми не бачили таких знаків.
- Мені справді дуже шкода но в нас такі правила, заковати їх.
- Кроком руш. - востаннє шо почула Ерніл перед тим як їх забрала варта.