Зняте прокляття
– "Бідна дівчина. Я відчуваю, як вона страждає. Зазвичай це має додавати сили, але мені гіршає. Це через того екзорциста вона тепер проклята. Якби ж він не переплутав кров, придурок! Але я спробую зняти прокляття. Я зможу!" – прокинувшись, подумки сказав демон.
Годинник показував 11:23. Кітору тихо минув варту, і покинув замок. Потім він перенісся до світу людей і направився до будинку дівчини.
Він тихо увійшов до її кімнати. Вона ще спала.
– "Вона така мила, коли спить" – пронеслось в думках хлопця. Він підійшов до її ліжка й обережно присів, щоб не розбудити. Потім він прочитав заклинання, яке зняло з Хіторі прокляття. Кітору зібрався вже йти, але...
– Ден..? – відкривши очі спитала дівчинка.
– ...
– А? Кітору? Що ти тут робиш?
– Я.. ну... я вже йду... – сказав зніяковілий хлопець і відійшов до дверей.
– Стій.. Ден вдома?
– Не знаю.. Я його не бачив... Він не знає, що я тут.. – "І мій тато також..."
Хіторі сіла на ліжку. На ній були ніжнорожеві піжамні штани та такого ж кольору кофтинка з червоним сердечком, що мало ангельскі крильця. А потім спробувала встати, але в неї закрутилось в голові й вона мало не впала; Кітору встиг її підхватити й не дав дівчині впасти.
– Тобі не варто робити різких рухів... – ніжно сказав демон. Хіторі погодилась з ним.
Брат дівчини, як вияснилося пізніше, був не вдома, як і батьки. Тому Демон та Смертна провели трохи часу разом. Чесно кажучи, хлопець не хотів її покидати. Як не дивно, але вони одразу поладили. Було видно, що їм було добре разом.
Трохи згодом Кітору вернувся у замок Сатани, а дівчина лишилась вдома сама, але не надовго. О 18:48 повернувся Адам (Ден, так називала його Хіторі), а о 21:21 вернулися батьки. Вони повечеряли у дружньому сімейному колі, та стомлені пішли спати. На наступний день батьки відвезли доньку до лікарні, щоб обстежити її. І знову те ж саме.. Лікар сказав, що її стан став гіршим, ніж був на минулому тижні. Потрібно купити нові препарати. Добре, що грошей ще трохи є. Вистачить. Так, сеанс призиву, або відсилання дорогувато коштує.
Після того як, повернулися з лікарні Адам вирішив знову спробувати викликати Сатану. Батьки вдома, тож тут проводити ритуал не варто. Краще піти на своє звичне місце, де проходять майже всі ритуали по призиву та відправленні. Він пішов до покинутого маєтку, якому більше 100 років.. А взагалі, якщо бути точним, то маєток був побудований приблизно у кінці 17 на початку 18 століття. В наш час там руїни, та все ж таки одна велика зала, яку можна назвати тронною, лишилася цілою... майже. До того, як хлопець знайшов це місце, воно було непридатним для існування. Скрізь руїни, кропива і інший бур'ян буйно росли навколо побудовипобудови. Пройти було майже неможливо. Зсередини будови було мокро та сиро, майже ніде не було даху. Кімнати та зали пустували, а де-не-де з підлоги проростав бур'янець. Ніяких меблів вже давно не було, а вікна.. або в них зовсім не було скла, або воно було розбите. А ось і велика зала екзорциста. Вона найбільша в цьому маєтку. Тоді в ній зовсім нічого не було. Вікно повністю вибите і крізь нього в приміщення пролазив тернистий виноградник, що плівся по стіні прикриваючи собою дрібні щілини та пошкодження. Дах ще був присутній, але потроху відпадав. Зараз все це трохи змінилось. Тепер тут можна й жити, але тут проводяться найрізноманітніші ритуали. Від медитації до призиву. Тут з'явився невеличкий письмовий стіл та стілець. З'явилися різні книжні шафки та настінні полички. Книжні шафки були заповнені різними релігійними, та магічними книгами. Також там лежали різні сувої з магічними текстами. На настінних поличках розташувалися різноманітні магічні та не зовсім предмети: свічки, сірники, запальничка (про всяк випадок), крейда, кілька колбочок з якимись невідомими речовинами; в баночках з спиртом лежали жаб'ячі лапки, таргани, крисиний хвіст, кістка та крило кажана. Тут можна було помітити колоди карт, на яких можна гадати, але Ден майже ніколи не користувався ними, лише позичав. Можна сказати, що вони були тут для декору. Також, на полицях лежали хрести, срібло, золото, осинові кілки, сіль, часник – це для того, щоб можна було знищити, або загнати нечисть у її світ.
Сусідня зала також облаштована, але вона належить жінці років 60-64 на вигляд. Вона відьма. Варить усілякі зілля, гадає на картах, може щось порадити, людей читає, як відкриту книгу! На диво, але ця жінка досить приємна і в неї немає ворогів, хоча ні.. парочка знайдеться. Усі ті, хто заздрить їй. Адам частенько їй допомогає, а вона в чомусь може допомогти йому.
І ось він знову тут. Він зміг провести ритуал. Все пройшло успішно. На цей раз, вже прийшов сам Сатана, а не його син. Швидко розібравшись зі справою, Сатана вернувся у свій замок.
Годинник показував 11:23. Кітору тихо минув варту, і покинув замок. Потім він перенісся до світу людей і направився до будинку дівчини.
Він тихо увійшов до її кімнати. Вона ще спала.
– "Вона така мила, коли спить" – пронеслось в думках хлопця. Він підійшов до її ліжка й обережно присів, щоб не розбудити. Потім він прочитав заклинання, яке зняло з Хіторі прокляття. Кітору зібрався вже йти, але...
– Ден..? – відкривши очі спитала дівчинка.
– ...
– А? Кітору? Що ти тут робиш?
– Я.. ну... я вже йду... – сказав зніяковілий хлопець і відійшов до дверей.
– Стій.. Ден вдома?
– Не знаю.. Я його не бачив... Він не знає, що я тут.. – "І мій тато також..."
Хіторі сіла на ліжку. На ній були ніжнорожеві піжамні штани та такого ж кольору кофтинка з червоним сердечком, що мало ангельскі крильця. А потім спробувала встати, але в неї закрутилось в голові й вона мало не впала; Кітору встиг її підхватити й не дав дівчині впасти.
– Тобі не варто робити різких рухів... – ніжно сказав демон. Хіторі погодилась з ним.
Брат дівчини, як вияснилося пізніше, був не вдома, як і батьки. Тому Демон та Смертна провели трохи часу разом. Чесно кажучи, хлопець не хотів її покидати. Як не дивно, але вони одразу поладили. Було видно, що їм було добре разом.
Трохи згодом Кітору вернувся у замок Сатани, а дівчина лишилась вдома сама, але не надовго. О 18:48 повернувся Адам (Ден, так називала його Хіторі), а о 21:21 вернулися батьки. Вони повечеряли у дружньому сімейному колі, та стомлені пішли спати. На наступний день батьки відвезли доньку до лікарні, щоб обстежити її. І знову те ж саме.. Лікар сказав, що її стан став гіршим, ніж був на минулому тижні. Потрібно купити нові препарати. Добре, що грошей ще трохи є. Вистачить. Так, сеанс призиву, або відсилання дорогувато коштує.
Після того як, повернулися з лікарні Адам вирішив знову спробувати викликати Сатану. Батьки вдома, тож тут проводити ритуал не варто. Краще піти на своє звичне місце, де проходять майже всі ритуали по призиву та відправленні. Він пішов до покинутого маєтку, якому більше 100 років.. А взагалі, якщо бути точним, то маєток був побудований приблизно у кінці 17 на початку 18 століття. В наш час там руїни, та все ж таки одна велика зала, яку можна назвати тронною, лишилася цілою... майже. До того, як хлопець знайшов це місце, воно було непридатним для існування. Скрізь руїни, кропива і інший бур'ян буйно росли навколо побудовипобудови. Пройти було майже неможливо. Зсередини будови було мокро та сиро, майже ніде не було даху. Кімнати та зали пустували, а де-не-де з підлоги проростав бур'янець. Ніяких меблів вже давно не було, а вікна.. або в них зовсім не було скла, або воно було розбите. А ось і велика зала екзорциста. Вона найбільша в цьому маєтку. Тоді в ній зовсім нічого не було. Вікно повністю вибите і крізь нього в приміщення пролазив тернистий виноградник, що плівся по стіні прикриваючи собою дрібні щілини та пошкодження. Дах ще був присутній, але потроху відпадав. Зараз все це трохи змінилось. Тепер тут можна й жити, але тут проводяться найрізноманітніші ритуали. Від медитації до призиву. Тут з'явився невеличкий письмовий стіл та стілець. З'явилися різні книжні шафки та настінні полички. Книжні шафки були заповнені різними релігійними, та магічними книгами. Також там лежали різні сувої з магічними текстами. На настінних поличках розташувалися різноманітні магічні та не зовсім предмети: свічки, сірники, запальничка (про всяк випадок), крейда, кілька колбочок з якимись невідомими речовинами; в баночках з спиртом лежали жаб'ячі лапки, таргани, крисиний хвіст, кістка та крило кажана. Тут можна було помітити колоди карт, на яких можна гадати, але Ден майже ніколи не користувався ними, лише позичав. Можна сказати, що вони були тут для декору. Також, на полицях лежали хрести, срібло, золото, осинові кілки, сіль, часник – це для того, щоб можна було знищити, або загнати нечисть у її світ.
Сусідня зала також облаштована, але вона належить жінці років 60-64 на вигляд. Вона відьма. Варить усілякі зілля, гадає на картах, може щось порадити, людей читає, як відкриту книгу! На диво, але ця жінка досить приємна і в неї немає ворогів, хоча ні.. парочка знайдеться. Усі ті, хто заздрить їй. Адам частенько їй допомогає, а вона в чомусь може допомогти йому.
І ось він знову тут. Він зміг провести ритуал. Все пройшло успішно. На цей раз, вже прийшов сам Сатана, а не його син. Швидко розібравшись зі справою, Сатана вернувся у свій замок.
Коментарі
Упорядкувати
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку
Показати всі коментарі
(2)
Зняте прокляття
Продуууууууууу)))
Відповісти
2019-02-15 19:52:19
1
Зняте прокляття
Негайно хочу продовження!😍😍😋😋
Відповісти
2019-02-15 23:16:56
1