Чомусь так бридко на душі...
Эрика
(18+)
Чомусь так бридко на душі, Що вже нічого я не хочу. І серце тримаючи в руці – Ще відчуваю, що живу... Але навіщо жити так, Коли набридло вже усе? Та із порізів на руках Вже навіть кола і не тече. Слабка і зламана душа, Неначе гілочка тонка – Яку зламати навіть може Зовсім безсилля рука. В моєму серці лише лід – Якого краще не топити, Бо він затопить весь мій світ І там ніхто не зможе жити. І вже не хочеться нічого зовсім Я навіть через раз вдихаю... Отак давно живу я... Чи може... Просто помираю...
2020-05-05 20:01:25
11
0
Інші категорії
Вірші в прозі Соціальні Радісні вірші Сумні вірші Історичні Пейзажні
Інші поети
D. K.V.
@d_kv
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
ExistentZ
@ExistentZ
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1034
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1718