Ранок
Альона Франчук
Сяйво сонця сходить тихо Незабаром вже світа По під брід оленів сімка Із водою вихваля Жайворон щебоче стрімко Закололо їжака Білочка сміється нишком і горішками кида Борсучок борсучить носа Коли вишеньки збира Мала крапелька збудила нам старого ховраха Закричить та запищить він І розбуде всенький ліс Сонце встало Прокидався вже і ти керпатий ніс.
2019-02-25 20:42:42
3
0
Інші вірші поета
О вітре! Зоря Диво У світі повному фемінізму
Інші поети
Masha
@_Mafo4ka_
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2300