Спогад

Альона Франчук

Сон, примарна, дивний спогад Холод, стріха, стукіт, грім Сяйно, місяць, шорох, морось Вітер, кроки, побратим Блискавиця, страх, мерцання Видих, подих, стукіт, шум Умикач, друг, чекання Кава, чай і знову шум Кіт, всміхання, регіт, хохіт Тиша, краплі, вітра спів Мрії, спогади, обійми Тумба, біль, мізинець, крик Знову регіт, руки, плечі Муркіт, ковдра,тепло, сон Капотіння, схід, світанок Вікно, промінь,світло, тінь Сон ще сходити не хоче Спогад залишився в нім

2019-03-30 14:53:54

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Vlad Hazda

Дуже гарно🔥(лише *світанок)

Відповісти

2019-03-30 16:47:08

1

Альона Франчук

@Vlad Hazda дякую)

Відповісти

2019-04-01 10:47:04

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2374

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1244