Спогад

Альона Франчук

Сон, примарна, дивний спогад Холод, стріха, стукіт, грім Сяйно, місяць, шорох, морось Вітер, кроки, побратим Блискавиця, страх, мерцання Видих, подих, стукіт, шум Умикач, друг, чекання Кава, чай і знову шум Кіт, всміхання, регіт, хохіт Тиша, краплі, вітра спів Мрії, спогади, обійми Тумба, біль, мізинець, крик Знову регіт, руки, плечі Муркіт, ковдра,тепло, сон Капотіння, схід, світанок Вікно, промінь,світло, тінь Сон ще сходити не хоче Спогад залишився в нім

2019-03-30 14:53:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Vlad Hazda

Дуже гарно🔥(лише *світанок)

Відповісти

2019-03-30 16:47:08

Альона Франчук

@Vlad Hazda дякую)

Відповісти

2019-04-01 10:47:04

Подобається

Інші вірші поета

Порада/ Сам собі маріонетка. У світі повному фемінізму Ці безсонні ночі Чай

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Edelweiss

@Edelweiss

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

2416

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2408