Зоря
Альона Франчук
Тобі напевно подобається Коли вона гола читає віршІ І в тмі місяця Занурює тебе до весни? Холодне сяйво зігріває Старі спогади виринають у пам'яті А руки згадують контури Фігури тобою придуманої Напевно вона із галактики Обвіяна зоряним вітром Читає і тебе більш не згадує Не допоможуть тобі в цьому титри Голос її розвивається Чує кожен її слова Вона всюди, вона цим пишається Як не впаде, буде твоя...
24.02.2019
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vlad Hazda
Дуже і дуже гарно
Відповісти
05.03.2019, 21:25
Подобається
Альона Франчук
@Vlad Hazda дякую)
Відповісти
07.03.2019, 12:11
Подобається
Інші вірші поета
Кого вина? Цитата Порада/ Сам собі маріонетка. Майбутньому
Інші поети
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Princess Mwas
@princess_mwas
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2506
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1847