Зоря
Альона Франчук
Тобі напевно подобається Коли вона гола читає віршІ І в тмі місяця Занурює тебе до весни? Холодне сяйво зігріває Старі спогади виринають у пам'яті А руки згадують контури Фігури тобою придуманої Напевно вона із галактики Обвіяна зоряним вітром Читає і тебе більш не згадує Не допоможуть тобі в цьому титри Голос її розвивається Чує кожен її слова Вона всюди, вона цим пишається Як не впаде, буде твоя...
2019-02-24 13:49:51
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vlad Hazda
Дуже і дуже гарно
Відповісти
2019-03-05 21:25:20
Подобається
Альона Франчук
@Vlad Hazda дякую)
Відповісти
2019-03-07 12:11:55
Подобається
Інші вірші поета
Чай Цитата Височінь Спогад
Інші поети
Diana Zhuk
@diana_zhuk_
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2255
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526